La Nueva Matemática - Nacha Guevara

Nacha: Adelante, caballeros.

Tomen asiento por ahí, donde les parezca.

Los más petisos adelante, ¿lo ven bien todos?.

Alberto: ¿No la conocen, la canción?

Sí, ¿No?

Niños: Yo no la conozco.

Yo tampoco

Alberto: ¿No?

Bueno.

Les digo una partecita que tenemos que cantar y es así…

Nacha: Primero escuchamos un poquito…

Alberto: O sea… Y con las nuevas matemáticas dejemos las ideas esquemáticas y

son tan simples, pero tan simples, que sólo un niño las puede aprender ¿Ven?

¿Se acuerdan?

Nacha: Vamos, ¿probamos una vez?

Alberto: ¿Vamos a probar una vez?

Más lenta la hacemos, despacito.

Nacha: Sí. ¿Vamos?

Nacha, Alberto y niños: Bien por las nuevas matemáticas dejemos las ideas

esquemáticas, si son tan simples, pero tan simples, que sólo un niño las puede

aprender Alberto: ¡Muy bien!

Bueno.

Nacha: ¿Lo probamos otra vez?

Alberto: Sí, ¿Sí?

Bueno, lo probamos otra vez.

Nacha: Si lo fijan, ¿eh?.

Acuérdense que la partecita viene siempre después de.

.

de pedirse el resultado final.

Niños: ¿Y al principio no?

Alberto: Vamos.

Uno

Nacha: ¿Cuánto es… Muy bien

Nacha, Alberto y niños: Y con las nuevas matemáticas dejemos las ideas

esquemáticas, si son tan simples, pero tan simples, que sólo un niño las puede

aprender

Alberto: Muy bien

Nacha: Ahora está mucho mejor.

Lo único vamos a tener que tratar de arrancar

todos juntos

Alberto: Bueno

Nacha: Por lo menos nosotros dos

Alberto: Bueno, no importa… yosdoylaosicuandoqueyoloque (o algo parecido)

cuando yo hago así entran, ¿no?

Nacha: Y arrancamos también… a ver dónde está… ahí está el puntero,

¿lo vieron?

Niños: Ahí

Nacha: Ahí está.

Bueno, entonces, como les estaba explicando, el objeto de

hacer esta… esta canción es que, seguramente, los padres de muchos de ustedes,

en estos últimos años, no los han podido ayudar en los deberes de matemática

por culpa de esa revolución que hubo en la enseñanza y que se conoce bajo el

nombre… ustedes la conocen bajo el nombre de ¿qué?

Niños: Matemática moderna

Nacha: Matemática moderna.

Eso es.

Bueno, entonces, nosotros pensamos que,

como servicio público, en realidad se debía dar en este disco una lección para

los padres de esa matemática.

Así que vamos a tratar de hacerlo,

vamos a hacer una operación de sustracción, es decir, de resta.

Trescientos cuarenta y dos menos ciento setenta y tres.

Y es conveniente tener

en cuenta que, en este nuevo enfoque, como ustedes ya muy bien lo saben,

lo más importante no es obtener el resultado correcto, sino entender bien lo

que se está haciendo.

Así que así es como se hace ahora:

No se le puede restar tres a dos, porque dos es menos que tres.

Pasaremos al

cuatro en lugar de las decenas que nos da cuatro dieces, entonces,

convertimos en tres dieces, reagrupamos y cambiamos el diez por diez unos,

sumamos el dos, para poder tener doce, restamos tres, que es igual a nueve.

¿Está claro?

Muy bien.

Bueno, ahora en vez de cuatro en el lugar de las

decenas hay un tres, porque le quitamos uno, o sea diez al dos, pero no es

posible restar siete a tres y tenemos que ir a las centenas.

Después,

del tres usamos uno para hacer diez unos.

¡Ah!

Y ¿saben por qué cuatro más

nueve es uno más diez y catorce menos uno… ¡Ah!, porque la suma es

conmutativa.

Y es así como tenemos trece dieces.

Le restamos siete y eso nos da

cinco.

Niños: No, seis

Nacha: Ay, sí, tienen razón, perdonen.

Bueno, pero lo que importa aquí es la

idea.

Bueno, pues volvemos al tres en el lugar de las decenas que dejamos con

dos, le restamos uno y eso nos da… a ver, ¿cuánto?, ya que saben tanto…

Niños: Una

Nacha: Ah, muy bien.

No está mal por ser la primera clase, ¿eh?.

Nacha y niños: Bien por las nuevas matemáticas dejemos las ideas esquemáticas,

si son tan simples, pero tan simples, que sólo un niño las puede aprender

Nacha: ¿Saben una cosa?

Ay, no… ¿ven este resultado?

¿ciento sesenta y nueve?

No es el que yo esperaba.

Porque en el libro del que saqué el cálculo dice que

hay que hacerlo con base ocho.

Y lo vamos a hacer con base ocho.

Pero no se asusten, porque la base ocho es tan simple como la base diez.

Sobre todo si a algunos de ustedes les faltan dos dedos.

Bien, sigamos.

No se le puede restar tres a dos, porque dos es menos que tres.

Pasaremos al cuatro en el lugar de las octavas, que nos da cuatro ochos,

entonces convertimos en tres en ochos, recuperamos y cambiamos el ocho por

ocho veces uno, sumamos al dos y tenemos un dos base ocho, que aquí es base

diez, se le restan tres y da siete.

¿Estamos?

Bien, ahora que del cuatro en

lugar de las octavas hay un tres porque le quitamos uno, o sea ocho al dos,

pero no es posible restar siete al tres y tenemos que ir al sesenta y cuatro.

¿Sesenta y cuatro?

¿Y cómo apareció el sesenta y cuatro allí?

Niños: Ocho al cuadrado

Nacha: Hhaa, hhaa… ¡Muy bien!

Bueno, después del tres usamos uno para hacer

ocho unos y entonces tenemos un tres base ocho, que en realidad es once base

diez, le restamos siete y once menos siete es cuatro y volvemos al tres que

dejamos con dos le restamos uno y eso nos da, a ver ¿cuánto?

Niños: Uno

Nacha: ¡Pero qué maravilla!

¡Muy bien!

Nacha y niños: Que con las nuevas matemáticas dejemos las ideas esquemáticas,

si son tan simples, pero tan simples, que sólo un niño las puede aprender.

Nacha: Bueno, dígale a sus señores padres que, en el próximo disco,

les vamos a enseñar, con la misma simplicidad, quebrados.

Nacha: Muy bien

Нача: Вперед, панове.

Сідайте там, де вам подобається.

Найкоротший форвард, вони всі це добре бачать?

Альберто: Хіба ти не знаєш її, пісню?

Якщо ні?

Діти: Я її не знаю.

Я також

Альберт: Правда?

Добре.

Я кажу їм маленьку частину, яку ми повинні заспівати, і це ось так...

Нача: Спочатку ми трохи послухаємо…

Альберто: Я маю на увазі… А з новою математикою давайте залишимо схематичні ідеї та

вони такі прості, але такі прості, що їх може навчитися тільки дитина, бачите?

Пам'ятаєте?

Нача: Давай, спробуємо раз?

Альберто: Спробуємо один раз?

Повільніше ми це робимо, повільніше.

Нача: Так, пішли?

Нача, Альберто та діти: Добре для нової математики, давайте залишимо ідеї

схематичні, якщо вони такі прості, але такі прості, що може тільки дитина

вивчити Альберто: Дуже добре!

Добре.

Нача: Спробуємо ще раз?

Альберт: Так, так?

Ну, ми спробували ще раз.

Нача: Якщо виправлять, га?

Пам’ятайте, що маленька частина завжди приходить після.

.

запитувати остаточний результат.

Діти: А спочатку ні?

Альберт: Давай.

Один

Нача: Скільки це… Дуже добре

Нача, Альберто та діти: А з новою математикою давайте залишимо ідеї

схематичні, якщо вони такі прості, але такі прості, що може тільки дитина

вчити

Альберт: Дуже добре.

Нача: Тепер набагато краще.

Єдине, для початку нам доведеться спробувати

всі разом

Альберт: добре

Нача: Хоча б удвох

Альберто: Ну, це не має значення... Я доставляю тобі проблеми, коли я божевільний (або щось подібне)

коли я так роблю, вони приходять, чи не так?

Нача: І ми теж починаємо... подивимося, де воно... там покажчик,

Вони це бачили?

Діти: Є

Нача: Ось воно.

Ну, тоді, як я вам пояснював, об’єкт

роблячи це… ця пісня, напевно, батьки багатьох із вас,

в останні роки вони не могли допомогти їм із домашнім завданням з математики

через ту революцію, яка сталася в освіті і яка відома під

ім'я... під яким ім'ям ти її знаєш?

Діти: Сучасна математика

Нача: Сучасна математика.

Це воно.

Ну, тоді ми думаємо, що,

як державна служба, насправді цей диск має бути уроком для

батьки цієї математики.

Тож давайте спробуємо це зробити

Ми будемо виконувати дію віднімання, тобто віднімання.

Триста сорок два мінус сто сімдесят три.

І зручно мати

пам’ятаючи, що в цьому новому підході, як ви вже добре знаєте,

головне не отримати правильний результат, а добре зрозуміти що

що робиться

Ось як це робиться зараз:

Ви не можете відняти три від двох, тому що два менше трьох.

Ми підемо до

чотири замість десятків, що дає нам чотири десятки, тоді,

ми перетворюємо на три десятки, перегруповуємо і змінюємо десять на десять одиниць,

ми додаємо два, щоб отримати дванадцять, ми віднімаємо три, що дорівнює дев’яти.

Чи зрозуміло?

Дуже добре.

Ну, тепер замість чотирьох замість свого

десятки є трійка, тому що ми віднімаємо одиницю, тобто десяток з двох, але це не так

можна від трьох відняти сім, і ми повинні перейти до сотень.

після,

з трьох ми використовуємо одиницю, щоб зробити десять одиниць.

о!

А знаєте чому ще чотири

дев'ять це один плюс десять і чотирнадцять мінус один... Ах, тому що сума така

комутативний.

Ось так маємо тринадцять десятків.

Ми віднімаємо сім і отримуємо

п'ять.

Діти: Ні, шість

Нача: О, так, ви маєте рацію, вибачте.

Ну, але тут важливо те, що

ідея.

Отже, повертаємося до трійки на місці десятків, з якими ми вийшли

два, ми віднімаємо один, і це дає нам... давайте подивимося, скільки?, оскільки вони так багато знають...

Діти: Один

Нача: О, дуже добре.

Непогано бути першокласником, так?

Нача і діти: Добре для нової математики, давайте залишимо схематичні ідеї,

якщо вони такі прості, але такі прості, що їх може навчитися тільки дитина

Нача: Ти щось знаєш?

О ні... Ви бачите цей результат?

сто шістдесят дев'ять?

Це не той, якого я очікував.

Тому що в книзі, яку я отримав з розрахунку, це сказано

ви повинні зробити це з основою вісім.

І ми зробимо це з основою вісім.

Але не панікуйте, тому що основа вісім така ж проста, як і основа десять.

Особливо, якщо у когось із вас не вистачає двох пальців.

Гаразд, продовжимо.

Ви не можете відняти три від двох, тому що два менше трьох.

Ми перейдемо до четвірки замість восьмих, що дає нам чотири вісімки,

тому ми перетворюємо три на вісімки, отримуємо та змінюємо вісімку на

вісім помножити на один, ми додаємо до двох і маємо дві основи вісім, що тут є основою

десять, відняти три і дати сім.

Ми є?

Ну, а тепер, коли чотири в

замість октав стоїть трійка, бо ми забрали одну, тобто вісім із двох,

але неможливо відняти сім від трьох, і ми повинні йти до шістдесяти чотирьох.

Шістдесят чотири?

А як там з'явилася шістдесятчетвірка?

Діти: Вісімка в квадраті

Нача: Ха-ха-ха... Дуже добре!

Після трьох ми використовуємо один для виготовлення

вісім одиниць, тож ми маємо три основи вісім, що фактично є основою одинадцять

десять, ми віднімаємо сім і одинадцять мінус сім дорівнює чотири і повертаємося до трьох, що

ми залишаємо два, ми віднімаємо один, і це дає нам, давайте подивимось, скільки?

Діти: Один

Нача: Але як чудово!

Дуже добре!

Нача і діти: Що з новою математикою ми залишаємо схематичні ідеї,

якщо вони такі прості, але такі прості, що їх може навчитися тільки дитина.

Нача: Ну, скажи батькам, що на наступному записі

ми збираємося показати їх, з такою ж простотою, зламаними.

Нача: Дуже добре.