Taxi Driver - Nach

Letra de «Taxi Driver»

Parece que lo sabes todo y no dices nada

Recorres las madrugadas en esta ciudad manchada

Y solitaria, como un jardín de rosas grises

Marcadas por la incomprensión y la tensión diaria

Viajas sin pensar y sin juzgar

Las luces verdes del camino invitan a continuar la marcha

Y tú conduces aunque no te guste

Desde tugurios en suburbios hasta los barrios ilustres

Taxi Driver, ¿Cuántas vidas viste?

¿Cuántas prisas y sonrisas?, ¿Cuántas caras tristes?

Tras tu volante tantos instantes de transeúntes

Que dejando una propina se despidieron distantes

La urbe que te cubre vive porque eres su alma

Y rodar por ella es rodar sobre tu propia palma

Y así vas, salga el sol o entre chubascos

En el turno de noche o atragantado de atascos

Sobre cuatro ruedas nos llevas surcando el aire

Taxi Driver

¿Recuerdas esa madre embarazada con su esposo?

Ante el milagro de la vida que nacía ante sus ojos

O aquellas parejas que en un beso secreto se unían

(Sentían, reían, se unían, sentían, reían)

O aquel chico confuso que quiso empezar de cero

Huyendo del azote de los barrotes de acero

O esa prostituta de mirada humilde

Sellada por un destino sin piedad con lo sensible

Taxi Driver, ¿Qué fue de aquel invidente?

¿Que fue de su pasión y de sus gestos sonrientes?

¿Qué fue de aquella chica encadenada?

Por el trato de un amor con caricias envenenadas

¿Recuerdas como te hablaba?

Aunque su lágrima era seca, ¿Recuerdas como lloraba?

O aquel inmigrante que viajaba a la deriva

Soñando con esta tierra prometida y prohibida

Todo lo que has visto no está escrito en ningún libro

Tu experiencia guía esos sucesos y peligros

Y en la noche fría alguien grita, «sácame de aquí»

Conduce lejos de esta tierra que me ve morir

Taxi Driver

Текст «Таксист».

Ти ніби все знаєш і нічого не говориш

Ти гуляєш світанками в цьому брудному місті

І самотній, як сад сірих троянд

Відзначається нерозумінням і щоденною напругою

Ви подорожуєте, не думаючи і не засуджуючи

Зелені вогники дороги запрошують нас продовжити

І ти їздиш, навіть якщо тобі це не подобається

Від приміських нетрів до прославлених районів

Таксист, скільки життів ти побачив?

Скільки поривів і посмішок Скільки сумних облич?

За вашим кермом стільки моментів перехожих

Що залишивши чайові вони попрощалися далеко

Місто, яке тебе покриває, живе, бо ти його душа

А кататися по ньому — це котитися на власній долоні

І так ви йдете, сонце сходить або між зливами

У нічну зміну або задихаючись у заторах

На чотирьох колесах ви проводите нас по повітрю

Водій таксі

Пам'ятаєте ту вагітну маму з чоловіком?

Перед дивом життя, що народилося на його очах

Або ті пари, які об’єдналися в таємному поцілунку

(Вони відчували, вони сміялися, вони приєднувалися, вони відчували, вони сміялися)

Або той розгублений хлопчик, який хотів почати з нуля

Утікаючи від лиха сталевих прутів

Або та повія зі скромним виглядом

Запечатаний долею без милосердя з розумними

Таксист, що сталося з тим сліпим?

Що сталося з його пристрастю та усміхненими жестами?

Що трапилося з цією прикутою дівчиною?

Для лікування кохання отруєними пестощами

Пам'ятаєш, як я з тобою розмовляв?

Хоч її сльоза висохла, пам’ятаєш, як вона плакала?

Або той іммігрант, який дрейфував

Мріючи про цю землю обіцяну й заборонену

Все, що ви бачили, не написано в жодній книзі

Ваш досвід спрямовує ці події та небезпеки

А в холодну ніч хтось кричить: «Забери мене звідси».

Віджени від цієї землі, яка дивиться, як я вмираю

Водій таксі