Ellos Y Yo - Nach, Samuel O'Kane

Ellos no, no viven mi realidad, mi realidad

No entienden, que yo lo hago por amor, lo hago por honor

Ellos miran y yo observo

Ellos sueñan, yo no duermo

Ellos buscan problemas y yo busco resolverlos

Ellos hablan y yo pienso

Ellos dictan, yo converso

Ellos buscan pelea, yo el tacto de cada verso

Ellos siembran rencor, yo arranco las malas hierbas

Ellos manejan los hilos, pero yo corto sus cuerdas

Ellos se insultan, yo estoy mirando al lado opuesto

Ellos se ocultan, yo me desnudo ante otro texto

Ellos hablan de su éxito, pero yo lo demuestro

Ellos temen arriesgar, yo lo apuesto todo en esto

Ellos vacilan, yo denuncio

Ellos pegan, yo acaricio

Ellos se lavan las manos, yo muestro mi rostro sucio

Yo camino despacio y ellos corren, sin embargo

Si chocan y se estancan les miro y paso de largo

Ellos llegan, yo me salgo

Ellos sufren, yo les salvo

Ellos ven la superficie, yo veo la verdad y escarbo

Ellos no, no viven mi realidad, mi realidad

No entienden que yo lo hago por amor, lo hago por amor

Cuando hay miles de caminos, pero sólo uno es el tuyo

Y tu voz interior se confunde entre el murmullo

Cuando sabes que cambiar es una misión posible

Y por mucho que juzguen, tú sólo puedes ser libre

Cuando tus pies andan fríos sobre el filo del abismo

Y saltas horizontes sorprendiéndote a ti mismo

Cuando el disfraz es el traje cotidiano y no te acostumbres

Encontrarás la luz lejos de sus tumbas

Ellos toman su coherencia, yo tarareo el delirio

Ellos tan rudos, tan serios;

yo copio muecas de un niño

Ellos ansían poseerlo, yo me desprendo del peso

Ellos aprietan sus manos;

yo me acerco, abrazo y beso

Ellos hablan, yo ejecuto

Ellos ladran, ni me inmuto

Se relajan;

yo aprovecho los segundos, los minutos

Yo estoy viviendo mil vidas, ellos una encrucijada

Ellos contienen sus lágrimas, yo estallo en carcajadas

Ellos juegan y yo venzo

Ellos dudan, yo convenzo

Ellos creen en el destino, yo creo en mi propio esfuerzo

Yo atraigo a corazones

Mis canciones, son arpones

Ellos siguen siendo clones, yo uno entre mil millones

Ellos dictan, yo sugiero

Ellos quieren y yo puedo

Ellos temen perder todo, yo me hago amigo del miedo

Ellos son hierro, yo carne

Ellos son hielo, yo sangre

Ellos miran quien odiar, yo de quien enamorarme

Ellos no, no viven mi realidad, mi realidad

No entienden que yo lo hago por honor, lo hago por honor

Cuando hay miles de caminos, pero sólo uno es el tuyo

Y tu voz interior se confunde entre el murmullo

Cuando sabes que cambiar es una misión posible

Y por mucho que juzguen, tú sólo puedes ser libre

Cuando tus pies andan fríos sobre el filo del abismo

Y saltas horizontes sorprendiéndote a ti mismo

Cuando el disfraz es el traje cotidiano y no te acostumbres

Encontrarás la luz lejos de sus tumbas

Вони не живуть, вони не живуть моєю реальністю, моєю реальністю

Вони не розуміють, що я роблю це заради любові, я роблю це заради честі

Вони дивляться, а я дивлюся

Вони сняться, я не сплю

Вони шукають проблеми, а я прагну їх вирішити

Вони говорять, а я думаю

Вони диктують, я конвертую

Вони шукають бійки, я дотик кожного куплета

Вони сіють образи, я рву бур’ян

Вони тягнуть за ниточки, а я перерізав їм струни

Вони ображають один одного, я дивлюся на протилежний бік

Вони ховаються, я роздягаюся перед черговим текстом

Вони говорять про свій успіх, а я це доводжу

Вони бояться ризикувати, я ставлю на це все

Вони вагаються, я викриваю

Б’ють, я песщу

Вони миють руки, я показую своє брудне обличчя

Я йду повільно, а вони біжать

Якщо вони стикаються і зупиняються, я дивлюся на них і проходжу повз них

Вони приходять, я йду

Вони страждають, я їх рятую

Вони бачать поверхню, я бачу правду і копаю

Вони не живуть, вони не живуть моєю реальністю, моєю реальністю

Вони не розуміють, що я роблю це заради любові, я роблю це заради любові

Коли є тисячі шляхів, але тільки один твій

І твій внутрішній голос плутається в шепоту

Коли ви знаєте, що зміна – це можлива місія

І як би вони не судили, ти можеш бути тільки вільним

Коли ноги мерзнуть на краю прірви

І ви стрибаєте горизонти, дивуючи себе

Коли костюм – це повсякденне вбрання і до нього не звикаєш

Ви знайдете світло далеко від їхніх могил

Вони беруть їхню злагодженість, я наспівую рейв

Вони такі грубі, такі серйозні;

Копію обличчя дитини

Вони прагнуть володіти цим, я скинув вагу

Вони стискають руки;

Підходжу, обіймаю і цілую

Вони говорять, я виконую

Вони гавкають, я навіть не здригаюся

Вони розслабляються;

Я користуюся секундами, хвилинами

Я живу тисячею життів, вони на роздоріжжі

Вони стримують сльози, я розсміявся

Вони грають, а я виграю

Вони сумніваються, я переконую

Вони вірять у долю, я вірю у власні зусилля

Я притягую серця

Мої пісні — гарпуни

Вони все ще клони, я один на мільярд

Вони диктують, я пропоную

Вони хочуть, а я можу

Вони бояться втратити все, я зі страхом дружу

Вони залізні, я м'ясо

Вони лід, я кров

Вони дивляться, кого ненавидіти, а мене, в кого закохатися

Вони не живуть, вони не живуть моєю реальністю, моєю реальністю

Вони не розуміють, що я роблю це для честі, я роблю це для честі

Коли є тисячі шляхів, але тільки один твій

І твій внутрішній голос плутається в шепоту

Коли ви знаєте, що зміна – це можлива місія

І як би вони не судили, ти можеш бути тільки вільним

Коли ноги мерзнуть на краю прірви

І ви стрибаєте горизонти, дивуючи себе

Коли костюм – це повсякденне вбрання і до нього не звикаєш

Ви знайдете світло далеко від їхніх могил