Humano Ser - Nach

Entre los besos y los disparos

Entre el odio y el amor

Entre la sangre y el arte que ensució tus manos

Entre las torturas y los abrazos

El sino del ser humano

La naturaleza te hizo sabio y bueno

Pero la ambición sin freno fue tu perdición, tu gran veneno

Capaz de dar la vida o de humillar de un solo golpe

Capaz de amar o ser un genocida por deporte

Creaste palacios y pirámides por honor a tus líderes

Las teorías de Euclides y Arquímedes

Crímenes en serie como en Rostov

Hitler, Pinochet y Pol Pot: paladines del complot

Inventor de la escritura y la penicilina

Ejecutor de culturas: Nagasaki e Hiroshima

Humano besa y asesina, abraza y recrimina siempre

Si sus deseos le ciegan, delata y miente

De las flores de Versalles a las cárceles de Bangkok

Voz de dictadores o pintores como Van Gogh

El temor o la ternura;

la balanza está en tus manos

La decepción o la esperanza;

ser humano

Los besos que se dieron, los muros que distanciaron

Los lazos que unieron, disparos que retumbaron

Los golpes que hirieron, inventos que deslumbraron

Las luces y sombras que nombran al ser humano

Los genios que inspiraron, abrazos que liberaron

Las guerras que asolaron, la sangre que derramaron

Los héroes que brillaron, villanos que torturaron

Las luces y sombras que nombran al ser humano

Ayudaste al indefenso por pura bondad

Sentiste el tacto tenso de un rifle apuntando a Dhar

Pintaste el olvido en guetos de Asia y África

Mientras entonaba sonetos repletos de frases mágicas

Ruinas eternas como Petra o Chichén Itzá

Horrores en tus guerras, tan inútiles quizá

Al izar las velas de tus carabelas viste mundo

Causando donde fuiste los desastres más profundos

Humano quiere ser el amo y señor de su alrededor

Construye minas e imagina un futuro mejor

Su instinto cazador trajo el mal y la violencia

Su instinto maternal y su paciencia, la clemencia

De los muros de Auschwitz a orfanatos en Shanghai

De las calles de Namibia a las islas de Dubai

El dolor o la belleza, la matanza a tus hermanos

La compasión y la venganza del ser humano

Los besos que se dieron, los muros que distanciaron

Los lazos que unieron, disparos que retumbaron

Los golpes que hirieron, inventos que deslumbraron

Las luces y sombras que nombran al ser humano

Los genios que inspiraron, abrazos que liberaron

Las guerras que asolaron, la sangre que derramaron

Los héroes que brillaron, villanos que torturaron

Las luces y sombras que nombran al ser humano

Sólo soy carne

Sentado sobre los muertos

El mundo es un merca’o de caos

Sólo es la falsa apariencia del ser humano

Ideaste pájaros de acero y metal surcando océanos

Y en la oscura penumbra de aquellos sótanos

Infringiste torturas tan duras que no se curan

Creíste ser el dueño del resto de las criaturas

Versos de Neruda y Lorca que desnudan la existencia

Entre la horca y la censura, tu odio y su pestilencia

Escalas cordilleras por afán de superarte

Intoxicas madre Tierra mientras buscas vida en Marte

Al mirarte veo arte y muerte, tu contradicción

Libre por la ciencia, preso de tu religión

La pasión te invita a plasmar la vida en películas

Inquietud infinita te hace acelerar partículas

De cúpulas en Roma a favelas en São Paulo

De las ruinas de Darfur a mansiones en Montecarlo

El rencor y la proeza entre héroes y villanos

La maldición y la grandeza del ser humano

El ser humano

El ser humano…

Will you come with me

Між поцілунками та пострілами

між ненавистю і любов'ю

Між кров'ю та мистецтвом, що бруднить твої руки

Між тортурами та обіймами

Доля людини

Природа зробила вас мудрим і добрим

Але нестримне честолюбство було твоїм падінням, твоєю великою отрутою

Здатний вбити або принизити одним ударом

Здатний любити спорт або бути геноцидом

Ви створили палаци та піраміди на честь своїх вождів

Теорії Евкліда і Архімеда

Серійні злочини як у Ростові

Гітлер, Піночет і Пол Пот: чемпіони сюжету

Винахідник письма та пеніциліну

Виконавець культур: Нагасакі та Хіросіма

Людина цілує і вбиває, обіймає і завжди звинувачує

Якщо його бажання засліплять його, він зраджує і бреше

Від квітів Версаля до в’язниць Бангкока

Голос диктаторів чи художників, як Ван Гог

Страх або ніжність;

баланс у ваших руках

розчарування або надія;

людина

Поцілунки, які були подаровані, стіни, які віддалялися

Краватки, які зв’язувалися, постріли, які гриміли

Удари, які боляче, винаходи, які засліплювали

Світло і тіні, які називають людину

Генії, які надихали, обійми, які звільняли

Війни, які вони спустошили, кров, яку вони пролили

Герої, які сяяли, лиходії, які катували

Світло і тіні, які називають людину

Ти допоміг беззахисним з чистої доброти

Ви відчули напружений дотик гвинтівки, спрямованої на Дхара

Ви намалювали забуття в гетто в Азії та Африці

Поки співають сонети, сповнені чарівних фраз

Вічні руїни, як Петра чи Чичен-Іца

Жахи у ваших війнах, мабуть, такі марні

Піднявши вітрила своїх каравел, ти побачив світ

Спричиняючи найглибші лиха, куди ви пішли

Людина хоче бути володарем і господарем свого оточення

Побудуйте шахти і уявіть собі краще майбутнє

Його мисливський інстинкт приносив зло і насильство

Її материнський інстинкт і її терпіння, милосердя

Від стін Освенцима до дитячих будинків у Шанхаї

Від вулиць Намібії до островів Дубая

Біль чи краса, бійня твоїх братів

Співчуття і помста людини

Поцілунки, які були подаровані, стіни, які віддалялися

Краватки, які зв’язувалися, постріли, які гриміли

Удари, які боляче, винаходи, які засліплювали

Світло і тіні, які називають людину

Генії, які надихали, обійми, які звільняли

Війни, які вони спустошили, кров, яку вони пролили

Герої, які сяяли, лиходії, які катували

Світло і тіні, які називають людину

Я просто м'ясо

Сидячи на мертвому

Світ — це ринок хаосу

Це лише фальшивий вигляд людини

Ви придумали птахів зі сталі й металу, що пливуть океанами

І в темному мороці тих льохів

Ти завдав таких жорстоких катувань, що вони не загоюються

Ти думав, що ти власник решти істот

Вірші Неруди і Лорки, які несуть існування

Між шибениці та цензурою ваша ненависть та її морова язва

Піднімайтеся на гірські хребти для бажання самовдосконалюватися

Ви отруюєте матір-Землю, шукаючи життя на Марсі

Дивлячись на тебе, я бачу мистецтво і смерть, твоє протиріччя

Вільний наукою, в’язень своєї релігії

Passion запрошує вас знімати життя у фільмах

Нескінченний неспокій змушує прискорювати частинки

Від куполів у Римі до фавел у Сан-Паулу

Від руїн Дарфуру до особняків у Монте-Карло

Злоба і доблесть між героями і лиходіями

Прокляття і велич людини

людська істота

Людина…

Ти підеш зі мною?