Héroes Comprometidos - Nach, El B

Nuestro héroes nunca llevaron capa

Tampoco fueron un cómic

Son historias viva en vida real

Estábamos mirando a otra parte

Caminando en otra dirección

Escuchando las voces de esos que hablan con el corazón

Va por ellos

Va, va

¡Ah!

Por esas almas buenas que viven con fuego en las venas

Esos que luchan, que no escuchan lo que les ordenas

Por los mecenas contra el sistema

Esos que queman sus cadenas con un puño como emblema

Por esas almas buenas que viven con fuego en las venas

Esos que luchan, que no escuchan lo que les ordenas

Por los mecenas contra el sistema

Esos que queman sus cadenas con un puño como emblema

Pagué el precio por mi objeción a ley de necios

Y su desprecio que me ofreció el silencio como protección

Mi prisión;

la presión a mi corazón no venció

Y en clima adverso, inmerso, encontré en el verso mi liberación

Un retazo de realidad en cada trazo

En que vibro con un libro de José Martí bajo el brazo

Me abrazo a su tintero redentor

La única verdad de esta vida y la única fuerza es el amor

Fiel al pacto con el papel de ser la voz de aquel

Que lucha con el espíritu intacto (yeah)

Sobreviviendo, venciendo los obstáculos más altos

Como 2Pac, una rosa creciendo en el asfalto

Eterna gratitud a esos que en su creación

Poseen la virtud de la razón y han sido inspiración

Con cada texto leído, cada canción

Las palabras pueden ser armas

Las armas sólo pueden ser lo que son

Pedro Juan hablándome de una Habana sin luz ni cal

El «Azúcar» de Celia Cruz endulzándome el alma

Forjando mi armadura contra testaferros

Que torturan la cultura con encierros, censura y destierro

Profundas muestras de respeto

A aquellos que su fulgor se hace clamor en ciudades y ghettos

Con valor sellan su labor, dejan su huella en todas partes

Y su arte es puro amor, hecho por puro amor al arte

Ya, ya, ya

Por esas almas buenas que viven con fuego en las venas

Esos que luchan, que no escuchan lo que les ordenas

Por los mecenas contra el sistema

Esos que queman sus cadenas con un puño como emblema

Por esas almas buenas que viven con fuego en las venas

Esos que luchan, que no escuchan lo que les ordenas

Por los mecenas contra el sistema

Esos que queman sus cadenas con un puño como emblema

Nunca adulé al que lo quiso, puse al narciso en prisión

Hice del rap un aviso;

así, caso omiso al matón

Mi paraíso fue de acción y de conciencia

Junto a aquellos cuya reflexión venció a su indiferencia

No es coincidencia, la violencia nunca fue mi sastre

Mientras crecía, vivía mi «Diem Carpe»

Sentado aparte, refugiándome en obras de arte

Silvio y Serrat me acompañaban cada tarde al parque

Querían hablarme, yo escuché su voz sincera

Otros con camis del Ché, y ni siquiera sabían quién era

Mis héroes son de carne y hueso, lo confieso

Esos, cuyo proceso avanza lejos del congreso

Por eso viajo con novelas de Eduardo Galeano

Con Banksy convirtiendo granadas de mano en ramos

No, no más hijos que son mártires en vano

No, no más hijas sin papás a los que dar la mano

Proclamo admiración por todo el que se aleja

De esa tele-prisión que nos maneja como a ovejas

Quien refleja la verdad y la persigue mientras vive

Va por José Couso y que su causa no se olvide

Gracias Facundo Cabral por hablar de cambio

Gracias Canserbero por ser grito en cada barrio (gracias)

Gracias Common y Mos Def, gracias Black America (yeah)

Esos que lo hicieron por la lucha y no la estética

Ah, ah, ah

Por esas almas buenas que viven con fuego en las venas

Esos que luchan, que no escuchan lo que les ordenas

Por los mecenas contra el sistema (sí, oh!)

Esos que queman sus cadenas con un puño como emblema

Por esas almas buenas que viven con fuego en las venas (aha)

Esos que luchan, que no escuchan lo que les ordenas

Por los mecenas contra el sistema (por ellos)

Esos que queman sus cadenas con un puño como emblema

(¡ah!)

Especial dedicación a esos que nos enseñaron

A hacer del arte un compromiso con el amor y la verdad

Esos que buscan en las grietas de la opresión

Un hueco a la libertad (¡ah!)

Siente, siente

Siente, yeah!

Наші герої ніколи не носили накидок

Вони теж не були коміксами.

Це живі історії в реальному житті

Ми шукали в іншому місці

Ходьба в іншому напрямку

Прислухаючись до голосів тих, хто говорить від серця

іди за ними

іди іди

о!

Для тих добрих душ, які живуть з вогнем у жилах

Ті, хто воює, хто не слухає, що ти їм наказуєш

Для покровителів проти системи

Ті, що спалюють свої ланцюги кулаком як емблемою

Для тих добрих душ, які живуть з вогнем у жилах

Ті, хто воює, хто не слухає, що ти їм наказуєш

Для покровителів проти системи

Ті, що спалюють свої ланцюги кулаком як емблемою

Я заплатив ціну за заперечення свого дурного закону

І його презирство, яке запропонувало мені мовчання як захист

моя в'язниця;

тиск на моє серце не подолав

І в несприятливу погоду, занурившись, я знайшов своє звільнення у вірші

Частинка реальності в кожному штриху

У якому я вібрую з книгою Хосе Марті під пахвою

Обіймаю твою спокутну чорнильницю

Єдина правда цього життя і єдина сила - це любов

Вірний пакту з роллю бути голосом цього

Хто бореться з духом неушкодженим (так)

Виживання, подолання найвищих перешкод

Як 2Pac, троянда, що росте на асфальті

Вічна вдячність тим, хто в її створенні

Вони володіють чесністю розуму і були натхненням

З кожним прочитаним текстом, кожною піснею

слова можуть бути зброєю

Зброя може бути тільки тим, що вона є

Педро Хуан розповідає мені про Гавану без світла чи вапна

«Азукар» Селії Крус солодить мою душу

Кування моїх обладунків проти фігурантів

Це катує культуру карантином, цензурою та вигнанням

Глибокі прояви поваги

Тим, чий блиск стає галасом у містах і гетто

Сміливістю запечатують свою роботу, всюди залишають свій слід

А його мистецтво – це чиста любов, створена для чистої любові до мистецтва

Так, так, так

Для тих добрих душ, які живуть з вогнем у жилах

Ті, хто воює, хто не слухає, що ти їм наказуєш

Для покровителів проти системи

Ті, що спалюють свої ланцюги кулаком як емблемою

Для тих добрих душ, які живуть з вогнем у жилах

Ті, хто воює, хто не слухає, що ти їм наказуєш

Для покровителів проти системи

Ті, що спалюють свої ланцюги кулаком як емблемою

Я ніколи не лестив тому, хто цього хотів, я посадив нарцис у в’язницю

Я зробив реп сповіщення;

тому ігноруйте хулігана

Мій рай був рай для дії та свідомості

Разом із тими, чиє відображення подолало їхню байдужість

Це не випадково, насильство ніколи не було моїм кравцем

Виріс, я жив своїм "Diem Carpe"

Сидячи окремо, знаходячи притулок у творах мистецтва

Сільвіо та Серрат супроводжували мене до парку щодня вдень

Вони хотіли зі мною поговорити, я почув їхній щирий голос

Інші в сорочках Че, і вони навіть не знали, хто він

Мої герої з плоті і крові, зізнаюся

Ті, чий процес просувається далеко від з'їзду

Тому я подорожую з романами Едуардо Галеано

З Бенксі перетворює ручні гранати на букети

Ні, більше немає дітей, які марно мученики

Ні, більше немає дочок без тат, яким можна потиснути руку

Я висловлюю захоплення всім, хто йде геть

З тієї телев’язниці, яка обробляє нас, як вівці

Хто відображає правду і переслідує її, поки живе

Він йде за Хосе Кузо і нехай його справа не буде забута

Дякую Факундо Кабрал за розмову про зміни

Дякую, Кансерберо за те, що ви кричать у кожному районі (дякую)

Дякую Common і Mos Def, дякую Black America (так)

Ті, хто зробив це заради боротьби, а не заради естетики

ой ой ой

Для тих добрих душ, які живуть з вогнем у жилах

Ті, хто воює, хто не слухає, що ти їм наказуєш

Для покровителів проти системи (так, о!)

Ті, що спалюють свої ланцюги кулаком як емблемою

Для тих добрих душ, які живуть з вогнем у жилах (ага)

Ті, хто воює, хто не слухає, що ти їм наказуєш

Для покровителів проти системи (для них)

Ті, що спалюють свої ланцюги кулаком як емблемою

(ах!)

Особлива відданість тим, хто нас навчав

Зробити мистецтво відданістю любові та правді

Ті, хто дивиться в щілини гніту

Розрив до свободи (ах!)

відчувати, відчувати

Відчуй, так!