Tal Como Eres - Nach, Andres Suarez, Sharif

Tan elegante y tan particular

Tal como eres ya eres especial

No tienes miedo y nada que ocultar

Y hoy quiero decirte, decirte

Que cuando escribo, rimo en tu bondad

Que tu belleza es pura y natural

Llena de luz llena de realidad

Y así quiero sentirte, sentirte

Yo escapaba de mi sombra para no dejar testigos

Tú coleccionabas domadores de serpientes

Yo tenía miedo de estar a solas conmigo

Tú escondías en tu boca un pedazo de pan caliente

Y yo que siempre fui Pompeya y tú la lava del volcán

Tu.

piel que no engaña, pestaña del huracán

Tú, la jardinera de las flores que crecen junto a mi lecho

Guardas la primavera bajo el pecho

Y el resto es poesía

El tratado de anatomía de tu triste soledad junto a la mía

Y mañana ya dirá la providencia

Si sabe el universo de clemencia

Lo que dice la experiencia

Y aunque soy un hombre ateo

Sé que un Dios sin nombre te creó

Para ser la horma exacta de mi deseo y sé

Que mi paseo se termina cuando tú dejas que entre

A rezar en la mezquita de tu vientre

Y pobre de este Ulises a galope

En busca del veneno que le salve de los besos de Penélope

Más ¿qué decir?, si nada es para siempre

Si el tiempo es un ladrón, y el amor un accidente

Pero, tú eres el sueño que sueño cuando sonrío

La vida sin ti es un concierto en un teatro vacío

Yo sólo ansío ver la fiesta de tu sombra

Cantar junto a la orquesta de tu voz cuando me nombra

Tan elegante y tan particular

Tal como eres ya eres especial

No tienes miedo y nada que ocultar

Y hoy quiero decirte, decirte

Que cuando escribo, rimo en tu bondad

Que tu belleza es pura y natural

Llena de luz llena de realidad

Y así quiero sentirte, sentirte

Tan de la mano cuando el vino quema

Tan desatado sin tu boca cerca

Se apagará la luz, de pasarela

Con cuatro copas no se abren tus piernas

Despertarás y harás que el mar se duerma

No dueles tanto tú, como tu ausencia

Yo no soy un premio Nobel, tú tampoco una top model

Pero el Sol pinta tu piel, y eso te hace tan guapa y joven

Nunca finges, no eres de esas que enseñan las ingles

Y que salen los findes bajo capas de potingues

Tú no llevas tacones, ni extensiones, nunca usas carmín

Compras pantalones en la sección infantil y eso me encanta

Mira que planta, mira que arrugas

Cuánta templanza, cuanta ternura

Y esa figura escultural es larga y pura

Cura igual que el agua fresca

El tatuaje de tu nalga, lo verá quien lo merezca

Dejas que te crezca el pelo, aunque se enrede

Así eres, una de esas mujeres que prefiere leer a ver la tele

Y quizás no salgas nunca

En un anuncio de L’Oréal, ni Coca-Cola

Pero tu luz tan real es boreal como la aurora

Toda una señora, sin más complejos

Y es normal que al pasar me fijase, la clase se ve de lejos

(No) No necesitas diamantes de ningún tipo

Sólo el brillo de tus dientes tan brillantes quita el hipo ya

Y me quito el sombrero ante esa forma de andar

Tú llámame caballero, yo prefiero verte al natural

Tan normal y especial a la vez, siempre tan digna

Tú misma, tan transparente y tan llena de enigmas

No hace falta frenesí, tampoco abrigos de pieles

Me gustan tan tú, tan así, tal como eres

Dedicado a la belleza que no se disfraza

A la que se escapó del escaparate

Dedicado a la mujer natural

Sharif Fernández, mi hombre Nach (si si)

Andrés Suárez

Así quiero sentirte, sentirte

Такий елегантний і такий особливий

Який ти є, ти вже особливий

Вам нема страху і нічого приховувати

І сьогодні я хочу тобі сказати, розповісти

Щоб, коли я пишу, я римую в твою доброту

Щоб ваша краса була чистою і природною

повний світла, повний реальності

І саме так я хочу відчувати тебе, відчувати тебе

Я тікав зі своєї тіні, щоб не залишити свідків

Ти збирав заклинателей змій

Я боявся залишитися наодинці зі мною

Ти сховав у рот шматок гарячого хліба

І я, який завжди був Помпеями, а ти — лавою вулкана

Ви.

шкіра, яка не обманює, ураганна вія

Ти, садівник квітів, що ростуть біля мого ліжка

Ти тримаєш пружину під грудьми

А решта – поезія

Анатомічний трактат твоєї сумної самотності поруч із моїм

А завтра провидіння скаже

Якщо ви знаєте всесвіт милосердя

Що говорить досвід

І хоча я атеїст

Я знаю, що безіменний Бог створив тебе

Щоб точно відповідало моєму бажанню і я знаю

Що моя поїздка закінчиться, коли ти впустиш мене

Помолитися в мечеті твого живота

А бідний Улісс мчить галопом

У пошуках отрути, яка рятує його від поцілунків Пенелопи

Більше що сказати?, якщо ніщо не вічне

Якщо час злодій, а кохання нещасний випадок

Але ти мрія, про яку я мрію, коли я посміхаюся

Життя без тебе – це концерт у порожньому театрі

Я просто прагну побачити вечірку твоєї тіні

Співаючи разом з оркестром твого голосу, коли ти називаєш мене

Такий елегантний і такий особливий

Який ти є, ти вже особливий

Вам нема страху і нічого приховувати

І сьогодні я хочу тобі сказати, розповісти

Щоб, коли я пишу, я римую в твою доброту

Щоб ваша краса була чистою і природною

повний світла, повний реальності

І саме так я хочу відчувати тебе, відчувати тебе

Так рука об руку, коли вино горить

Так розв’язаний без твого рота поруч

Згасне світло, з подіуму

З чотирма напоями ваші ноги не розкриваються

Ти прокинешся, і море засне

Вам не так боляче, як ваша відсутність

Я не нобелівський лауреат, ти також не топ-модель

Але сонце фарбує вашу шкіру, і це робить вас таким красивим і молодим

Ти ніколи не прикидайся, ти не з тих, хто викладає англійську

І щоб вихідні виходили під шарами потінгу

Ви не носите каблуки, ви не носите подовження, ви ніколи не носите помаду

Ви купуєте штани в дитячому відділі, і мені це подобається

Подивіться, які рослини, подивіться, які зморшки

Скільки стриманості, скільки ніжності

І ця статуетна постать довга й чиста

Лікує так само, як прісна вода

Татуювання вашої сідниці побачать ті, хто цього заслуговує

Ви дозволяєте своєму волоссю рости, навіть якщо воно заплутується

Правильно, одна з тих жінок, які віддають перевагу читанню, ніж перегляду телевізора

І ти можеш ніколи не виходити

У рекламі L’Oréal, ні Coca-Cola

Але ваше світло, таке реальне, північне, як полярне сяйво

Справжня леді, без зайвих комплексів

І це нормально, що, проходячи повз, я помітив, що клас видно здалеку

(Ні) Вам не потрібні будь-які діаманти

Лише такий яскравий блиск ваших зубів усуває гикавку

І я знімаю капелюха з такою ходою

Ви називаєте мене джентльменом, я вважаю за краще бачити вас природним

Такий нормальний і особливий водночас, завжди такий гідний

Ти сам, такий прозорий і такий сповнений загадок

Не треба шаленства, ніяких шуб

Мені вони так подобаються, як ти, так, такий, який ти є

Присвячується красі, яка не приховується

Той, що втік з вікна

Присвячується натуральній жінці

Шаріф Фернандес, мій чоловік Нах (так, так)

Андрес Суарес

Ось так я хочу відчувати тебе, відчувати тебе