Невыносимо - HORUS, Murda Killa

Что за ерунда, раньше никогда я не ощущал так сильно

Взгляды без тепла, ночи без тебя — это же невыносимо

Что за ерунда, раньше никогда я не ощущал так сильно

Взгляды без тепла, ночи без тебя — это же невыносимо

Ты не Джульетта, я Ромео тоже вряд ли

Я помню лето, помню разговоры в парке

Я извиняюсь, если что и говорю спасибо

И я скучаю как в кино — это невыносимо

Это невыносимо, знаю, ты не виновата

Ты забрала что было, и едва вернёшь обратно

И ты уходишь по-английски и сжигаешь Лондон

И я листаю переписки и смотрю на фото

Твоё «прощай» — это невыносимо

И я в компании вина и дыма

Зашторил окна, отключил мобильный

Я капля крови в черно-белом фильме

И снег не тает на моих ладонях

За это время лишь одно я понял

Я посмотрел на это по другому

Я пожалел, что мы вообще знакомы

Интерес в её глазах мне подарит гандикап

Я бы с нею сплёл судьбу, неважно чё там по деньгам

Я ведь верил в это всё, когда-то видел в этом толк

Не знал куда нас занесёт, каким потом будет итог

Ведь взрослая жизнь не оправдала детских ожиданий

Мы — холодные сердца, среди холодных зданий

Так надоедает грусть, что снова тяжко давит

Наблюдая тут как наши шансы тихо тают

Одержал победу в споре, только не горжусь ей

Ведь эмоций ноль, как у солдата Урфин Джюса

Взрыв предотвращенный, не расчёсывай ты эту язву

Чё тут выяснять, ещё ведь на твой счёт давно всё ясно

Что за ерунда, раньше никогда я не ощущал так сильно

Взгляды без тепла, ночи без тебя — это же невыносимо

Что за ерунда, раньше никогда я не ощущал так сильно

Взгляды без тепла, ночи без тебя — это же невыносимо

Що за нісенітниця, раніше ніколи я не відчував так сильно

Погляди без тепла, ночі без тебе — це нестерпно

Що за нісенітниця, раніше ніколи я не відчував так сильно

Погляди без тепла, ночі без тебе — це нестерпно

Ти не Джульєтто, я Ромео теж навряд чи

Я пам'ятаю літо, пам'ятаю розмови у парку

Я вибачаюсь, якщо що і дякую дякую

І я скучу як у кіно — це нестерпно

Це нестерпно, знаю, ти не винна

Ти забрала що було, і ледве повернеш назад

І ти йдеш англійською і спалюєш Лондон

І я гортаю листування і дивлюся на фото

Твоє «прощавай» - це нестерпно

І я в компанії вина і диму

Зашторив вікна, відключив мобільний

Я краплі крові в чорно-білому фільмі

І сніг не тане на моїх долонях

За цей час лише одне я зрозумів

Я подивився на це по іншому

Я пошкодував, що ми взагалі знайомі

Інтерес у її очах мені подарує гандикап

Я би з нею сплів долю, неважливо що там по деньгам

Я ведь вірив у це все, колись бачив в цьому толк

Не знав куди нас занесе, яким потім буде результат

Адже доросле життя не виправдало дитячих очікувань

Ми — холодні серця, серед холодних будівель

Так набридає смуток, що знову тяжко тисне

Спостерігаючи тут як наші шанси тихо тануть

Здобув перемогу в спорі, тільки не пишаюся їй

Адже емоцій нуль, як у солдата Урфін Джюса

Вибух запобігти, не розчісувати ти цю виразку

Що тут з'ясовувати, адже ще на твій рахунок давно все ясно

Що за нісенітниця, раніше ніколи я не відчував так сильно

Погляди без тепла, ночі без тебе — це нестерпно

Що за нісенітниця, раніше ніколи я не відчував так сильно

Погляди без тепла, ночі без тебе — це нестерпно