Я прошел Сибирь... - Михаил Круг

Я прошёл Сибирь, в лаптях обутый, слушал песни старых чабанов.

Надвигались сумерки ночные, ветер дул с каспийских берегов.

Ты вошла, как в несказанной сказке, ты ушла, не вспомнив обо мне.

Я остался тосковать с гитарой, потому что ты ушла с другим.

Я остался тосковать с гитарой, потому что ты ушла с другим.

Может, мне печалиться не надо, когда розы начинают цвесть.

Эти розы с молодого сада некому теперь мне приподнесть.

Эх, приморили, суки, приморили!

Отобрали волюшку мою.

Золотые кудри поседели, знать, у края пропасти стою.

Золотые кудри поседели, знать, у края пропасти стою.

Я пройшов Сибір, в лаптях взутий, слухав пісні старих чабанів.

Насувався сутінки нічні, вітер дув з Каспійських берегів.

Ти увійшла, як у невимовній казці, ти пішла, не згадавши про мене.

Я залишився сумувати з гітарою, тому що ти пішла з іншим.

Я залишився сумувати з гітарою, тому що ти пішла з іншим.

Може, мені журитися не треба, коли троянди починають цвісти.

Ці троянди з молодого саду нікому тепер мені піднести.

Ех, приморили, суки, приморили!

Відібрали мою волюшку.

Золоті кучері посивіли, знати, біля краю прірви стою.

Золоті кучері посивіли, знати, біля краю прірви стою.