Тишина - Михаил Круг

Тишина.

Наши свечи зажжены вновь.

Как приятно и мило без лишних слов... Хоть печально, но эта печаль красива.

Я давно так душою не отдыхал, взял гитару, мелодию написал

И слова, как с листа, хоть строчки ложатся криво.

Тишина и я слышу звучит рояль так торжественно, словно моя печаль,

Не иначе он - милый души моей новый подельник.

А как хочется незнакомых рук и чертовски приятных и влажных губ,

Женской нежности и тишины всю неделю.

Пусть все женщины вспомнят обо мне, те, которых любил я как во сне,

Только ночь с ними был, а на утро оставил сразу.

Только лишь одну не оставлю я.

Это - вера, надежда, любовь моя,

Ту, кого я любить больше жизни до смерти обязан.

Я спою и стакан через край налью да и выпью - за что никогда не пьют -

Что бы с верой меня на крыльце незнакомом встречали.

И уж если сел - то сиделось всласть да что б мама ждала да не заждалась,

Да что б жив был друг, с кем мы пьем напролет ночами.

Тишина.

Наши свечи зажжены вновь.

Так приятно и мило без лишних слов, хоть печально, но эта печаль красива.

Если свечи потухнут - есть звезда, та, которая будет гореть всегда

Это вера, надежда, любовь моей жизни - Россия!

Если свечи потухнут - есть звезда, та, которая будет гореть всегда

Это вера, надежда, любовь моей жизни - Россия!

Тиша.

Наші свічки запалені знову.

Як приємно і мило без зайвих слів... Хоч сумно, але цей сум гарний.

Я давно так душею не відпочивав, взяв гітару, написав мелодію

І слова, як з листа, хоч рядки лягають криво.

Тиша і я чую звучить рояль так урочисто, наче мій смуток,

Не інакше він - милий душі моїй новий спільник.

А як хочеться незнайомих рук і страшенно приємних і вологих губ,

Жіноча ніжність і тиша весь тиждень.

Нехай всі жінки згадають про мене, ті, яких я любив як уві сні,

Тільки ніч із ними був, а на ранок залишив одразу.

Тільки одну не залишу я.

Це - віра, надія, любов моя,

Того, кого я любити більше життя до смерті зобов'язаний.

Я заспіваю і склянку через край наллю та й вип'ю - за що ніколи не п'ють -

Що б із вірою мене на ганку незнайомому зустрічали.

І вже якщо сів - то сиділося вдосталь та щоб мама чекала та не зачекалася,

Та щоб живий був друг, з ким ми п'ємо безперервно ночами.

Тиша.

Наші свічки запалені знову.

Так приємно і мило без зайвих слів, хоч сумно, але цей сум гарний.

Якщо свічки згаснуть – є зірка, та, яка горітиме завжди

Це віра, надія, любов мого життя – Росія!

Якщо свічки згаснуть – є зірка, та, яка горітиме завжди

Це віра, надія, любов мого життя – Росія!