Всё сбудется - Михаил Круг

Помолчим и всё сбудется, верь,

Есть на свете счастливые дни,

После горьких и трудных потерь

Возвращаются снова они.

Их дорога не так уж длинна,

Вёрсты счастья короче на шаг,

И немного осталось вина,

Так давай помолчим просто так.

Помолчим о пропавших друзьях,

Помолчим добрым словом о них,

И представим, как будто на днях

В этот вторник мы видели их.

И не будем гадать на туза,

Будем верить, а веру спасём,

Помолчим, всё успеем сказать,

Даже больше, но только потом.

Помолчим о несбывшихся снах,

Пусть душа отдохнет от звонков,

Ключ в замке повернёт тишина,

И за печкой не слышно сверчков.

Убеждаюсь в ненужности слов,

Вы другим расскажите уже

Сказки Венского леса ментов

О раскаянии и о душе.

Помовчимо і все збудеться, вір,

Є на світі щасливі дні,

Після гірких та важких втрат

Повертаються вони знову.

Їх дорога не така вже й довга,

Версти щастя коротші на крок,

І трохи лишилося вина,

Тож давай помовчимо просто так.

Помовчимо про зниклих друзів,

Помовчимо добрим словом про них,

І представимо, ніби днями

Цього вівторка ми бачили їх.

І не будемо гадати на туза,

Будемо вірити, а віру врятуємо,

Помовчимо, все встигнемо сказати,

Навіть більше, але потім.

Помовчимо про нездійснені сни,

Нехай душа відпочине від дзвінків,

Ключ у замку поверне тиша,

І за грубкою не чути цвіркунів.

Переконуюсь у непотрібності слів,

Ви іншим розкажіть вже

Казки Віденського лісу ментів

Про каяття і про душу.