Мадам - Михаил Круг

Холодным, мокрым вечерком

Тебя под аркой увидал,

Когда по Лиговке с дружком,

Я на пролетке проезжал.

Нам был для дела нужен фарт.

Я был уже готов на блеф.

Я тасовал колоду карт,

А ты схватила даму треф.

Ты говорила, что одна

И слезы по щекам текли

Несчастлива и голодна,

Тебя за машку подвели

А я сказал: Поедем к нам

Мадам, мадам

Падабадабадабадам, мадам

Падабадабадабадам, мадам

Как Иля сшил тебе прикид

И мерку десять раз снимал

А тетя Беся говорит:

Он в ЦКХ потом гонял

Зато когда ты к нам вошла,

Сияя золотом колец

Париж померк не при делах

А Филя Гольтман – молодец

Ты говорила нам мерси

Так мы ж в ладоши хлопали

И я тогда тебя спросил

А знаешь сколько вбухали?

А ты в ответ: Я все отдам

Мадам, мадам

Падабадабадабадам, мадам

Падабадабадабадам, мадам

И мы бомбили фраеров

Я денег вовсе не считал

Но вот прошел какой-то срок

Я всех к тебе заревновал

Он в вильверкотовом клифте

И ферзиперсовый на вид

И вы вдвоем решаете:

Серега- вор, так пусть сидит

Я помню как тебя любил

И слезы на твоих щеках

Я помню, я не позабыл

Браслеты на моих руках

Твои слова: Я все отдам

Мадам, мадам

Падабадабадабадам, мадам

Падабадабадабадам, мадам

Ворам увы нельзя любить

Ведь в жизни каждому свое

Но как легко все позабыть,

Когда с красючкой водку пьешь

И вот беда подкралась к нам

Мадам, мадам

Падабадабадабадам, мадам

Падабадабадабадам, мадам.

Холодним, мокрим вечором

Тебе під аркою побачив,

Коли по Ліговці з дружком,

Я на прольоті проїжджав.

Нам був для справи потрібний фарт.

Я був уже готовий до блефу.

Я тасував колоду карт,

А ти схопила даму треф.

Ти казала, що одна

І сльози по щоках текли

Нещаслива та голодна,

Тебе за машку підвели

А я сказав: Поїдемо до нас

Мадам, мадам

Падабадабадабадам, мадам

Падабадабадабадам, мадам

Як Іля пошив тобі прикид

І мірку десять разів знімав

А тітка Беся каже:

Він у ЦКГ потім ганяв

Зате коли ти до нас увійшла,

Сяючи золотим кілець

Париж померк не при справах

А Філя Гольтман – молодець

Ти говорила нам Мерсі

Так ми ж у долоні ляскали

І я тоді тебе спитав

А знаєш, скільки вбухали?

А ти у відповідь: Я все віддам

Мадам, мадам

Падабадабадабадам, мадам

Падабадабадабадам, мадам

І ми бомбили фраєрів

Я грошей зовсім не рахував

Але ось пройшов якийсь термін

Я всіх до тебе заревнував

Він у вільверкотовому кліфті

І ферзиперсовий на вигляд

І ви вдвох вирішуєте:

Серьогавор, так нехай сидить

Я пам'ятаю як тебе любив

І сльози на твоїх щоках

Я пам'ятаю, я не забув

Браслети на моїх руках

Твої слова: Я все віддам

Мадам, мадам

Падабадабадабадам, мадам

Падабадабадабадам, мадам

Злодіям, на жаль, не можна любити

Адже у житті кожному своє

Але як легко все забути,

Коли з фарбою горілку п'єш

І ось лихо підкралося до нас

Мадам, мадам

Падабадабадабадам, мадам

Падабадабадабадам, мадам.