Доброго пути - Михаил Круг

Пришел с рейса, подустал, кончился поход,

Шоферюги-шофера - непростой народ.

Да я и сам из шоферюг, нарулил - дай Бог,

Колесом своим втирал пыль в тоску дорог.

Едешь, песенки поешь, слушаешь мотор,

А он поет со мною вместе, он на песни скор.

Вспомнил Светку, как сквозняк юбку ей поднял,

А я пятую врубил и будто не видал.

За окном река бежит, за рекою - луг,

Светку ждет с каких уж пор ее милый друг.

Тормозну у родничка в спуске под горой,

А ты отведай, Светочка, водички ключевой.

Светка едет, воду пьет, в стороны глядит,

Про шоферское житье с фортом говорит:

"Хорошо, все завел, куда хочешь - едь,

А училке - только стол и в тетрадь глядеть!"

Я не стал ей говорить, переубеждать,

Коли к другу не спешишь - надо погадать.

А вот так-то порули - опадут цветы,

Шоферить что воровать - заедят менты.

И по трасса тут и там едут шофера,

На ночь встанут, по сто грамм, да и в путь с утра.

И мотает на кардан жизнь за годом год,

Снег дорогу заметет, дождиком зальет.

Настроение поднял старенький плакат,

Его кто-то написал много лет назад.

Не забыть бы подновить, краски принести,

Два словечка теплые: "Доброго пути!"

Не забыть бы подновить, краски принести,

Два словечка теплые: "Доброго пути!"

Прийшов з рейсу, втомився, скінчився похід,

Шоферюги-шофера – непростий народ.

Та я й сам із шоферюг, нарулив - дай Бог,

Колесом своїм втирав пилюку в тугу доріг.

Їдеш, пісеньки співаєш, слухаєш мотор,

А він співає зі мною разом, він на пісні швидкий.

Згадав Светку, як протяг спідницю їй підняв,

А я п'яту врубав і ніби не бачив.

За вікном річка біжить, за річкою - луг,

Свєтку чекає з якого вже часу її милий друг.

Гальмую у тім'ячко у спуску під горою,

А ти покуштуй, Свєточко, водички ключовий.

Світлана їде, воду п'є, в сторони дивиться,

Про шоферське життя з фортом каже:

"Добре, все завів, куди хочеш - їдь,

А училці - тільки стіл і в зошит дивитися!

Я не став їй говорити, переконувати,

Коли до друга не поспішаєш – треба погадати.

А ось так-то порулі - обпадуть квіти,

Шоферити що красти - заїдять менти.

І по трасу тут і там їдуть водія,

На ніч встануть по сто грам та й у дорогу з ранку.

І мотає на кардан життя за роком рік,

Сніг дорогу помітить, дощем заллє.

Настрій підняв старенький плакат,

Його хтось написав багато років тому.

Не забути б поновити, фарби принести,

Два слівця теплі: "Доброго шляху!"

Не забути б поновити, фарби принести,

Два слівця теплі: "Доброго шляху!"