Мой бог (Маравихер - 2) - Михаил Круг

Аккорд, еле струны дрожат на гитаре…

Молчит фортепиано, оборвана флейта

Вы песню мне сами собой наиграли

О том, что я раньше не знал, жалею.

Вы – дождь, промочивший бродягу до ниток.

Вы – солнце, которое тут же согрело,

Струна у Паганини на скрипке.

Вы – мед, от которого быстро пьянеют.

Мадам, без вас убого убранство.

Мадам, вам мало в Париже пространства

Мадам, вы так безумно красивы

Мадам, вы далеко от России.

Вы – сон, от которого мне не проснуться,

Вы – роза в парижском изысканном стиле,

Вы – плен, из которого мне не вернуться,

Вы – ветер, такой долгожданный при штиле.

Я ваш, ваши руки я нежно целую.

И губы касаются шелковой кожи.

Париж.

Hа асфальте вас дети рисуют.

Мон шер, как вы на королеву похожи.

Мадам, без вас убого убранство.

Мадам, вам мало в Париже пространства

Мадам, вы так безумно красивы

Мадам, вы далеко от России.

Акорд, ледь струни тремтять на гітарі.

Мовчить фортепіано, обірвана флейта

Ви пісню мені самі собою награли

Про те, що я раніше не знав, жалкую.

Ви – дощ, що промочив бродягу до ниток.

Ви - сонце, яке відразу зігріло,

Струна у Паганіні на скрипці.

Ви – мед, від якого швидко п'яніють.

Мадам, без вас убого оздоблення.

Мадам, вам мало в Парижі простору

Мадам, ви так шалено гарні

Мадам, ви далеко від Росії.

Ви - сон, від якого мені не прокинутися,

Ви - троянда в паризькому вишуканому стилі,

Ви - полон, з якого мені не повернутися,

Ви - вітер, такий довгоочікуваний при штилі.

Я ваш, ваші руки ніжно цілую.

І губи стосуються шовкової шкіри.

Париж.

На асфальті вас малюки малюють.

Мон шер, як ви схожі на королеву.

Мадам, без вас убого оздоблення.

Мадам, вам мало в Парижі простору

Мадам, ви так шалено гарні

Мадам, ви далеко від Росії.