В Лазурном 4 - Михаил Круг

Ты ж подойди ко мне, чтоб я видел, как тяжело вздымает грудь.

Я плюну на пол и тебя приму сидя, не встану руку протяну.

Застопорило так, в одном кадре, ак на открытке, улыбнись,

Ну что ты бздишь, тебе оно надо?

Ты ж накосячила за жизнь…

А в этой жизни ох как лёд тонок, больнее нет, душа болит.

Твои слова меня не тронут и огонёк не загорит.

Я знаю, милая, ты ждёшь ночи чтобы упасть к моим ногам,

А там слезами и всем прочим ты мне разрядишь мой наган…

Ну расскажи мне, мышь, как ты пела, и как тебе ласкали фейс,

Как шарил Витя по груди белой, как вели туз на интерес.

Тебя с России отпустил Чёрный, тебя и он не пристрелил.

Мой перстень носишь — ну носи, чёрт с ним, я про него уже забыл!

Теперь не будем вспоминать время, когда ты шлялась по дворам,

Тебя купил у Шлёмы-еврея, а Дилабул приблизил к нам.

Не напрягайся и не мни ноги, не делай вид, что рада мне.

За красоту твою прощу многих, но Витю-суку — вовсе нет!

Ти підійди до мене, щоб я бачив, як важко піднімає груди.

Я плюну на підлогу і тебе прийму сидячи, не встану руку простягну.

Застопорило так, в одному кадрі, як на листівці, посміхнись,

Ну що ти будиш, тобі воно треба?

Ти ж накосячила за життя…

А в цьому житті ох як лід тонкий, болючіше немає, душа болить.

Твої слова мене не чіпнуть і вогник не загорить.

Я знаю, люба, ти чекаєш ночі щоб впасти до моїх ніг,

А там сльозами і всім іншим ти мені розрядиш мій наган ...

Ну розкажи мені, мише, як ти співала, і як тобі пестили фейс,

Як нишпорив Вітя по груди білої, як вели туз на інтерес.

Тебе з Росії відпустив Чорний, тебе і він не пристрелив.

Мій перстень носиш - ну носи, чорт з ним, я про нього вже забув!

Тепер не будемо згадувати час, коли ти вешталася по дворах,

Тебе купив у Шлеми-єврея, а Ділабул наблизив до нас.

Не напружуйся і не мені ноги, не вдай, що рада мені.

За красу твою пробачу багатьох, але Вітю-суку зовсім ні!