Рапорт к 70-летию ВЛКСМ - Михаил Круг

Сколько лет отсчитала история, и из них вряд ли можно учесть

Комсомольский значок бутафорией, — значит, повод для ордена есть.

Мы сквозь штормы прошли и ненастия, сняли баржи с российской мели.

Мы разруху разрушили начисто и на ней показуху ввели.

Мироедов с деревни мы вывели и тогда навели у баржи.

На воде чётко вилами вывели: двадцать лет комсомолу уже!

Объявились все стройки ударными, расходились с делами слова.

Нерадивый помпезник от армии лихо в бой посылал: ать-два!

Шли бои, и текли реки мутные.

Через арку — плакат: «Слава нам!»

Мы писали огромными буквами, вырубая тайгу, слово «БАМ».

Нам не надо в мороз тёплых валенок — перетянем кухлянку ремнём…

И блестит орденами, медалями яркий вклад этих затхлых времён.

Комсомол — это вам не безделица: «Вожаки» к съезду пишут триптих,

С комсомолом расстаться не телятся — ходят вечно у нас «в молодых».

В этом рапорте — громком, отчаянном, рапортуем дыханьем одним:

Словом, повесть о Павке Корчагине превратили в насмешку над ним.

Да, пора сбросить это затмение и с мели сдвинуть наши баржи,

Чтоб развеять скандальное мнение: комсомол сам себя пережил.

Скільки років відрахувала історія, і з них навряд чи можна врахувати

Комсомольський значок бутафорією — значить привід для ордена є.

Ми крізь шторми пройшли і ненастія, зняли баржі з російської мілини.

Ми розруху зруйнували начисто і на ній показуху ввели.

Мироедов з села ми вивели і тоді навели у баржі.

На воді чітко вилами вивели: двадцять років комсомолу вже!

З'явилися всі забудови ударними, розходилися зі справами слова.

Недбайливий помпезник від армії лихо в бій посилав: ать-два!

Йшли бої, і текли річки каламутні.

Через арку — плакат: «Слава нам!»

Ми писали величезними літерами, вирубуючи тайгу, слово «БАМ».

Нам не треба в мороз теплих валянок — перетягнемо кухлянку ременем...

І блищить орденами, медалями яскравий внесок цих затхлих часів.

Комсомол — це вам не дрібниця: «Вожаки» до з'їзду пишуть триптих,

З комсомолом розлучитися не тіляться — ходять вічно у нас «у молодих».

У цьому рапорті - гучному, відчайдушному, рапортуємо диханням одним:

Словом, повість про Павку Корчагіна перетворили на¦сміяння над ним.

Так, настав час скинути це затемнення і зміли зрушити наші баржі,

Щоб розвіяти скандальну думку: комсомол сам пережив себе.