Ништяк, браток - Михаил Круг

Осень вновь небо выжала на старые дворы и по лужам побежала детвора.

Я когда-то тоже бегал до поры.

И дразнил тебя — ты плакала в платок, а пацаны кричали мне: «Ништяк, браток!»

И дразнил тебя — ты плакала в платок, а пацаны кричали мне: «Ништяк, браток!»

Один раз, тот, когда я заступился за тебя, ты сказала: «Все мальчишки дураки».

Я ответил: «Крошка, это ведь любя»,

Убежала ты домой со всех ног, а пацаны кричали мне: «Ништяк, браток!»

Убежала ты домой со всех ног, а пацаны кричали мне: «Ништяк, браток!»

Помнишь ты неуверенный наш первый поцелуй?

Я в торговый двор на крыльях

прилетел.

Взял конфет, а мне сказали: «Не воруй».

Вот так за разом раз я попадал на срок, но я не переживал, ништяк, браток.

Вот так за разом раз я попадал на срок, но я не переживал, ништяк, браток.

Время шло.

Время часто убегало в тишину, и доверчивость, с какой ты веришь мне,

вдруг вернула ту далёкую весну,

Где я любил тебя, жить без тебя не мог: и пацаны кричали мне: «Ништяк, браток!»

И я люблю тебя, и отзвенел звонок, и у нас уже всегда…

«Ништяк, браток!»

Осінь знову небо вичавила на старі двори і по калюжах побігла дітвора.

Я колись теж бігав до пори.

І дражнив тебе — ти плакала в хустку, а пацани кричали мені: «Ніштяк, братку!»

І дражнив тебе — ти плакала в хустку, а пацани кричали мені: «Ніштяк, братку!»

Один раз, той, коли я заступився за тебе, ти сказала: «Всі хлопчики дурні».

Я відповів: «Крихітка, це люблячи»,

Втекла ти додому зі всіх ніг, а пацани кричали мені: «Ніштяк, братку!»

Втекла ти додому зі всіх ніг, а пацани кричали мені: «Ніштяк, братку!»

Пам'ятаєш ти невпевнений наш перший поцілунок?

Я в торгове подвір'я на крилах

прилетів.

Взяв цукерок, а мені сказали: «Не крадь».

Ось так за разом раз я попадав на термін, але я не переживав, ніщо, браток.

Ось так за разом раз я попадав на термін, але я не переживав, ніщо, браток.

Час йшов.

Час часто тікав у тишу, і довірливість, з якою ти віриш мені,

раптом повернула ту далеку весну,

Де я любив тебе, жити без тебе не міг: і пацани кричали мені: «Ніштяк, братку!»

І я люблю тебе, і дзвенів дзвінок, і у нас вже завжди...

«Ніштяк, братку!»