На военной машине - Михаил Круг

На военной машине мы подъедем с Серёгой.

Он не будет сигналить, чтоб услышала мать.

Хлопнет дверью кабины после долгой дороги.

Он не будет сигналить, чтоб услышала мать.

Буте трудно Серёге, может, он и заплачет,

Тент откинет и скажет: «Вот и дома, братан!»

После долгой дороги что скажу твому бате —

В горле першит и вяжет: «Вот и дома, братан!»

Батя выйдет с сестрою.

Мать не сможет, наверно.

Хлеб и соль, как живому, мне поставят к ногам.

«Цинк» легонько откроют… Поздороваюсь первым.

Батя скажет: «Ну, здравствуй, наконец-то ты к нам».

Ты придёшь непременно, прибежишь, станешь возле —

Рядом с папкой, с сестрою, и заплачешь при них.

Но я плач твой услышу, жаль, сказать не сумею:

«Знаешь, Ленка, всё поздно — я уже не жених».

И нальёт мне, как раньше, через край батя водки,

Мать поправит «парадку», крест положит на грудь.

А Серёга — Серёга пойдёт пьяной походкой,

Пойдёт — руки в карманах, ухмыляясь чуть-чуть.

А Серёга — Серёга пойдёт к нашей машине,

Сядет в нашу кабину, грудью ляжет на руль…

И тут вспомнит Серёга, как горели в кабине,

И зарядка — на минус, и бензин в баке — нуль…

На военной машине мы подъедем с Серёгой.

Он не будет сигналить, чтоб услышала мать.

На військовій машині ми під'їдемо з Серьогою.

Він не буде сигналити, щоб почула мати.

Плесне дверима кабіни після довгої дороги.

Він не буде сигналити, щоб почула мати.

Буте важко Серьозі, може, він і заплаче,

Тент відкине і скаже: «От і вдома, брате!»

Після довгої дороги, що скажу твоєму баті.

У горлі першить і в'яже: «От і вдома, брате!»

Батя вийде із сестрою.

Мати не може, мабуть.

Хліб і сіль, як живому, мені поставлять до ног.

«Цинк» легенько відчинять… Привітаюсь першим.

Батя скаже: «Ну, привіт, нарешті ти до нас».

Ти прийдеш неодмінно, прибіжиш, станеш біля|

Поруч із папкою, із сестрою, і заплачеш при них.

Але я плач твій почую, шкода, сказати не зумію:

«Знаєш, Ленку, все пізно — я вже не наречений».

І наллє мені, як раніше, через край батька горілки,

Мати поправить «парадку», хрест покладе на груди.

А Серега — Серьога піде п'яною ходою,

Піде — руки в кишенях, посміхаючись трохи.

А Сєрьога — Серьога піде до нашої машини,

Сяде в нашу кабіну, грудьми ляже на кермо…

І тут згадає Серьога, як горіли в кабіні,

І зарядка — на мінус, і бензин у баку — нуль…

На військовій машині ми під'їдемо з Серьогою.

Він не буде сигналити, щоб почула мати.