Это было вчера - Михаил Круг

Вот и все.

Это было вчера.

Наша тайна с тобой оказалась напрасной.

И последнюю ночь я не спал до утра,

Я прощался с тобой, говоря тебе: «Здравствуй!»

Вот и все.

Это было вчера.

Вот и все.

Это было вчера.

А хотел, я бы смог без причины остаться…

Свет в прихожей горит, в комнате полумрак,

А ты ждешь — я приду и начну объясняться.

Вот и все.

Это было вчера.

Вот и все.

Это было вчера.

Словно сладостный сон, ни на что непохожий,

Только ворох золы, все, что есть от костра,

Только дождик и музыка в день непогожий —

Вот и все.

Это было вчера.

Вот и все.

Ничего не вернешь.

Недопитый бокал недолюбленной ночи.

Мы расстались с тобой.

Играл музыку дождь.

Мы расстались, а он ничего знать не хочет.

Вот и все.

Ничего не вернешь.

Вот и все.

Пожелтела листва.

Осень.

Грустная осень.

Прости, я жалею,

Что стихами лежат для других все слова,

Как листва в горсаду на промокших аллеях…

Вот и все.

Пожелтела листва.

Та, которая мне была дороже всего на свете и ты.

Мне не верится, что она это ты.

Шел дождь, когда меня закрыли,

И шел дождь, когда я освобождался.

Два дождя.

Разлуки и встречи.

Вот и все.

От і все.

Це було вчора.

Наша таємниця з тобою виявилася марною.

І останню ніч я не спав до ранку,

Я прощався з тобою, кажучи тобі: «Привіт!»

От і все.

Це було вчора.

От і все.

Це було вчора.

А хотів, я би зміг без причини залишитися...

Світло в передпокої горить, в кімнаті напівтемрява,

А ти чекаєш — я прийду і почну пояснюватися.

От і все.

Це було вчора.

От і все.

Це було вчора.

Немов солодкий сон, ні на що несхожий,

Тільки купа золи, все, що є від багаття,

Тільки дощ і музика в день непогожий —

От і все.

Це було вчора.

От і все.

Нічого не повернеш.

Недопитий келих недолюбленої ночі.

Ми розійшлись з тобою.

Грав дощ музики.

Ми розлучилися, а він нічого знати не хоче.

От і все.

Нічого не повернеш.

От і все.

Пожовтіло листя.

Осінь.

Сумна осінь.

Вибач, я жалкую,

Що віршами лежать для інших усі слова,

Як листя в горсаду на промоклих алеях…

От і все.

Пожовтіло листя.

Та, яка мені була найдорожчою на світі і ти.

Мені не віриться, що вона це ти.

Ішов дощ, коли мене закрили,

І йшов дощ, коли я звільнявся.

Два дощі.

Розлуки та зустрічі.

От і все.