Две судьбы - Михаил Круг

Всё было так, как в день последней встречи, луна и звёзды стали вдруг бледней,

В глазах поплыл зелёный пьяный вечер, качаясь на верхушках тополей.

И будто бы и не было разлуки, цвела сирень, а в небе звездопад,

И на плечах твои родные руки.

Как много лет, как много лет назад.

И на плечах твои родные руки.

Как много лет, как много лет назад.

Припев:

Две судьбы, две слезы, две снежинки, две мечты, на ресницы нам упали с

бесприютной высоты.

Две судьбы, две звезды, две разлуки, две беды, слишком долго к нам летели и

сгорели до золы…

И голуби на крыше замолчали, и серебром покрылись тополя,

Цветы сирени видно проболтались, всё рассказали про тебя и про меня.

От прошлых лет куда нам грешным деться, их не вернуть, они не прилетят,

Как сизаири, как два бездонных сердца, как много лет, как много лет назад.

Как сизаири, как два бездонных сердца, как много лет, как много лет назад.

Припев:

Две судьбы, две слезы, две снежинки, две мечты, на ресницы нам упали с

бесприютной высоты.

Две судьбы, две звезды, две разлуки, две беды, слишком долго к нам летели и

сгорели до золы…

Все було так, як у день останньої зустрічі, місяць і зірки стали бліді,

У очах поплив зелений п'яний вечір, гойдаючись на верхівках тополь.

І ніби би і не було розлуки, цвіла бузок, а в небі зорепад,

І на плечах твої рідні руки.

Як багато років, як багато років тому.

І на плечах твої рідні руки.

Як багато років, як багато років тому.

Приспів:

Дві долі, дві сльози, дві сніжинки, дві мрії, на вії нам впали з

безпритульної висоти.

Дві долі, дві зірки, дві розлуки, дві біди, надто довго до нас летіли і

згоріли до золи…

І голуби на даху замовкли, і сріблом покрилися тополі,

Квіти бузку видно пробовталися, все розповіли про тебе і про мене.

Від минулих років куди нам грішним подітися, їх не повернути, вони не прилетять,

Як сизаїрі, як два бездонні серця, як багато років, як багато років тому.

Як сизаїрі, як два бездонні серця, як багато років, як багато років тому.

Приспів:

Дві долі, дві сльози, дві сніжинки, дві мрії, на вії нам впали з

безпритульної висоти.

Дві долі, дві зірки, дві розлуки, дві біди, надто довго до нас летіли і

згоріли до золи…