Девочка -пай (акустика) - Михаил Круг

В тебе было столько желания, и месяц над нами светил,

Когда по маляве, придя на свидание, я розы тебе подарил.

Какой ты казалась серьезной, качала в ответ головой.

Когда я сказал, что отнял эти розы

В киоске на Первой Ямской.

Как было тепло, что нас с тобой вместе свело.

Девочка-пай рядом жиган и хулиган.

В нашей Твери нету таких даже среди шкур центровых.

Девочка-пай ты не грусти и не скучай.

Панты просадил я чуть позже, в делах узелки затянул.

А наш участковый, ментовская рожа,

Домой к тебе вдруг заглянул.

О как портретист на Трехсвятской

Двоих нас с тобой рисовал.

Давил, что ты станешь подстилкой кабацкой,

И с чаем пол торта сожрал.

Как было тепло, что нас с тобой вместе свело.

Девочка-пай рядом жиган и хулиган.

В нашей Твери нету таких даже среди шкур центровых.

Девочка-пай ты не грусти и не скучай.

А все шебутная мамаша, как будто тряся потроха,

Тебя провожала по улице нашей,

Папаша привел женишка.

Но как-то под вечер в подъезде

К нему подкатил я слегка.

Он нес тебе розы, а я ему свесил

От всей души, с левой, крюка.

Как было тепло, что нас с тобой вместе свело.

Девочка-пай рядом жиган и хулиган.

В нашей Твери нету таких даже среди шкур центровых.

Девочка-пай ты не грусти и не скучай.

У тобі було стільки бажання, і місяць над нами світив,

Коли за малюком, прийшовши на побачення, я троянди тобі подарував.

Який ти здавалася серйозною, хитала у відповідь головою.

Коли я сказав, що відібрав ці троянди

У кіоску на Першій Ямській.

Як було тепло, що нас разом з тобою звело.

Дівчина-пай поруч жиган та хуліган.

У нашій Твері немає таких навіть серед центрів шкури.

Дівчинка-пай ти не сумуй і не нудь.

Панти просадив я трохи згодом, у справах вузлики затягнув.

А наш дільничний, ментівська пика,

Додому раптом зазирнув.

Про як портретист на Трьохсвятській

Двоє нас з тобою малював.

Тиснув, що ти станеш підстилкою кабацької,

І з чаєм пів торта зжер.

Як було тепло, що нас разом з тобою звело.

Дівчина-пай поруч жиган та хуліган.

У нашій Твері немає таких навіть серед центрів шкури.

Дівчинка-пай ти не сумуй і не нудь.

А все шебутна матуся, наче тряся потроху,

Тебе проводжала вулицею нашою,

Батько привів дружину.

Але якось надвечір у під'їзді

До нього підкотив я трохи.

Він ніс тобі троянди, а я йому звісив

Від щирого серця, з лівої, гака.

Як було тепло, що нас разом з тобою звело.

Дівчина-пай поруч жиган та хуліган.

У нашій Твері немає таких навіть серед центрів шкури.

Дівчинка-пай ти не сумуй і не нудь.