Андрею Горелову - Михаил Круг

Я убежден, стояла тухлая вода.

И зимы с летами ни разу не менялись.

Шесть лет промчались, как шальные поезда, с тех пор, как мы с Андрюхой утречком

расстались.

Как время мчалось на вальсующих конях, и грудь росла у пионерки Иры.

Всё изменилось дома без меня, дезодорантом пшикают в сортиры…

К груди, к спине прилип конвой — не отдерёшь, и дед сидел довольный, сволочь,

и ехидный,

Четыре года натянули за грабёж, «Козлы», — сказал им, буду там, так не обидно.

Так не обидно, что заделал на глушняк, ерша пронзил и тихо испарился.

И за меня обиду снял не просто так, а за ерша, который откозлился.

И были сны, чифир, водяра, но без баб, хотя там, в общем-то, на зоне не без

женщин.

А как откинулся — припал к груди, ослаб.

За все четыре отвалил, ничуть не

меньше.

Как сдунет ветер с полок стлевшие дела, с преступным миром не покончите вовеки.

Пока милиция шныряет по углам, а из подростков во дворах куются зэки.

Я убеждён, стояла тухлая вода.

И зимы с летами ни разу не менялись.

Но сколько утекло с тех пор воды тогда, и сколько зим и сколько лет мы не

встречались.

Я переконаний, стояла тухла вода.

І зими з роками ні разу не мінялися.

Шість років промчали, як шалені потяги, з тих пір, як ми з Андрюхою вранці

розлучилися.

Як час мчалося на вальсуючих конях, і груди росли у піонерки Іри.

Все змінилося вдома без мене, дезодорантом пшикають у сортири.

До грудей, до спини прилип конвой — не віддереш, і дід сидів задоволений, сволота,

і єхидний,

Чотири роки натягнули за грабіж, «Козли»,— сказав їм, буду там, так не прикро.

Так не прикро, що заробив на глушняк, йоржа пронизав і тихо випарувався.

І за мені образу зняв не просто так, а за ерша, котрий відлізся.

І були сни, чифір, водяра, але без баб, хоча там, загалом, на зоні не без

жінок.

А як відкинувся — припав до грудей, ослаб.

За всі чотири відвалив, анітрохи не

менше.

Як здуне вітер із полок злілі справи, зі злочинним світом не покінчіть навіки.

Поки міліція шастає по кутах, а з підлітків у дворах куються зеки.

Я переконаний, стояла тухла вода.

І зими з роками ні разу не мінялися.

Але стільки витекло з тих пір води тоді, і скільки зим і скільки років ми не

зустрічалися.