Танцуй - Михаил Башаков

Красной рябиной плюю на снег.

Уголь ветвей в облака,

Настойкой глаз твоих вышибло дух.

Прячу тело в кармане спичкой последней.

Здравствуй, оружие рук твоих,

Ласковый порох губ, завывающий хор пуль

Атака сердечных желаний с планеты соседней.

В стеклышко неба возьму.

Ногой

двину вагон под откос.

Собирать кинусь звезды упавшие

К подножию дней твоих — прямо в грязь.

Ожерельем летящих птиц

Обниму твою шею — перьев живая вязь.

Танцуй этот танец в сиянии сжигающих небо святых,

Танцуй этот танец — феномен живых.

Танцуй этот танец, развязывай узел мелодий простых,

Танцуй этот танец — феномен живых.

Застелить наше ложе здесь вряд ли хватит материи,

Из волос твоих возьму миллиарды лет —

Сплету перекаты волн.

Треснувший колокол в кулаке вытрясу звоном слов.

Воздух полон тобой — достаю свою спичку:

А ну, ложись все, кто желанием полн!

Красной рябиной плюю на снег.

Я распущен, как старый свет.

Танцуй, прошу тебя, пригоршней нот

На челе твоем мой закат горит.

Пока не остыл этот город,

Сотни бешеных вольт — фуэте для тех, кто не спит.

Танцуй этот танец в сиянии сжигающих небо святых,

Танцуй этот танец — феномен живых.

Танцуй этот танец, развязывай узел мелодий простых,

Танцуй этот танец — феномен живых

Червоною горобиною плюю на сніг.

Вугілля гілок у хмари,

Настоянкою очей твоїх вибило дух.

Ховаю тіло в кишені сірником останньою.

Привіт, зброю рук твоїх,

Ласкавий порох губ, що завив хор куль

Атака серцевих бажань із планети сусідньої.

У скло неба візьму.

Нігий

руш вагон під укіс.

Збирати кинуся зірки, що впали

До підніжжя днів твоїх — прямо в бруд.

Намиста птахів, що летять

Обійму твою шию - пір'я жива в'язь.

Танцюй цей танець у сяйві святих, що спалюють небо,

Танцюй цей танець - феномен живих.

Танцюй цей танець, розв'язуй вузол мелодій простих,

Танцюй цей танець - феномен живих.

Застелити наше ложе тут навряд чи вистачить матерії,

Із волосин твоїх візьму мільярди років—

Пліту перекочування хвиль.

Тріснутий дзвін у кулаку витрусю дзвоном слів.

Повітря сповнене тобою — дістаю свій сірник:

Ану, лягай усі, хто бажанням сповнений!

Червоною горобиною плюю на сніг.

Я розпущений, як старе світло.

Танцюй, прошу тебе, жменею нот

На чолі твоєму мій захід сонця горить.

Поки не охололо це місто,

Сотні скажених вольт — фуете для тих, хто не спить.

Танцюй цей танець у сяйві святих, що спалюють небо,

Танцюй цей танець - феномен живих.

Танцюй цей танець, розв'язуй вузол мелодій простих,

Танцюй цей танець — феномен живих