Фонари - Михаил Башаков, Борис Плотников

А мне сегодня ночью казалось я живу.

А мне сегодня ночью леталось наяву.

И город мой казалось — мир чудес,

И в этот мир с ногами я залез.

Из черных плеч деревьев

Лилось молчанье птиц.

И черных вех заманчивая жуть

Манила безвозвратно потонуть.

И я балдел, танцуя под душем фонаря.

И мне тогда казалось, что я живу не зря.

Мой мозг светился наравне с луной.

И сердца колокольчик озорной.

А мне сегодня ночью казалось — я живу.

А мне сегодня ночью леталось наяву.

И город мой казалось — мир чудес,

И в этот мир с ногами я залез

А мені сьогодні вночі здавалося я живу.

А мені сьогодні вночі літалося наяву.

І город мій здавалось — світ чудес,

І в цей світ з ногами я заліз.

Із чорних плечей дерев

Лилося мовчання птахів.

І чорних віх приваблива жах

Маніла безповоротно потонути.

І я балдел, танцюючи під душем ліхтаря.

І мені тоді здавалося, що я живу недаремно.

Мій мозок світився нарівні з місяцем.

І серця дзвіночок пустотливий.

А мені сьогодні вночі здавалося — я живу.

А мені сьогодні вночі літалося наяву.

І город мій здавалось — світ чудес,

І в цей світ з ногами я заліз