Cuestión de Prioridades - Melendi

Que las palabras, sean mas lentas que las balas

Que las baladas, ya no sean para dos

Q tus latidos, que antes eran de cualquiera,

Ahora solamente suenan por amor

Que el prisionero ya no pose con cadenas

Que las melenas no son sólo rock and roll

Que una moneda nunca compre un sentimiento

Pues si de algo m arrepiento es de aber comprao tu amor

Y que la falda sea tan corta como quieras

Que el problema es del que mira y no encuentra explicación

A mi me preocupan más los niños que mueren de hambre

Pero si me apuras me dan más pena sus madres

Perdonen sus gobernantes es tan mi ignorancia

No entiendo que en pleno año dos mil

A mil kilometros de aquí

Se estan muriendo de hambre

Que la metralla se convierta en chocolate

Para comerla o fumarla, que mas da

Que mi hijo sea del sexo que sea

Tenga una salud de hierro

Y se parezca a su mama

Y que la vida no se pierdan las pateras

Que los desastres naturales se repartan

Que perro flaco parecen todo son pulgas

Nunca he visto un maremoto arrasar quinta avenue

Que las ropas esten sucias, o esten rotas

Casi nunca están reñidas

Con tener buen corazón

A mi me preocupan más los niños que mueren de hambre

Pero si me apuras me dan más pena sus madres

Perdonen sus gobernantes es tan mi ignorancia

No entiendo que en pleno año dos mil

A mil kilometros de aquí

Se estan muriendo de hambre

Se estan muriendo de hambre

Y no les dams de comer

Nos lo gastams todo en tanques pa podernos defender

¿¿De qué??

¿¿de quién?

De vuestros putos ombligos, mercenarios, arrogantes

Que se den por aludidos son los putos asesinos, queee

Los estaís matando de hambre…

Ці слова повільніші за кулі

Що балади вже не для двох

Q твоє серцебиття, яке раніше належало комусь,

Тепер вони звучать лише для кохання

Щоб ув'язнений більше не позував з ланцюгами

Те довге волосся - це не просто рок-н-рол

Що валюта ніколи не купує почуття

Ну, якщо я про щось шкодую, це обов’язково, я купив твою любов

І щоб спідниця була коротка, як хочеш

Що проблема в тому, хто шукає і не може знайти пояснення

Мене більше турбують діти, які вмирають з голоду

Але якщо мене поспішати, мені більше шкода їхніх матерів

Пробачте своїм правителям, це таке моє невігластво

Я не розумію, що в середині двохтисячного року

За тисячу кілометрів звідси

вони голодують

Нехай шрапнель перетвориться на шоколад

Їсти чи коптити, кому як

Що мій син якої б статі не був

мати залізне здоров’я

І вона схожа на свою маму

І щоб життя не втратило човни

Нехай стихійні лиха поширюються

Яким худим песиком вони здаються все блохи

Я ніколи не бачив, щоб припливна хвиля змивала п’яту авеню

Що одяг брудний, або порваний

Вони майже ніколи не бувають поруч

з добрим серцем

Мене більше турбують діти, які вмирають з голоду

Але якщо мене поспішати, мені більше шкода їхніх матерів

Пробачте своїм правителям, це таке моє невігластво

Я не розумію, що в середині двохтисячного року

За тисячу кілометрів звідси

вони голодують

вони голодують

А ми їх не годуємо

Ми витрачаємо це все на танки, щоб ми могли захищатися

Про що??

чий?

Твоїх проклятих пупів, найманці, зарозумілі

Нехай їх приймуть як належне, це прокляті вбивці, queee

Ти їх голодуєш...