Hallelujah - Max Prosa

Es gab geheime Harmonien,

Die David spielte und dem Herrn gefiel’n.

Doch Du scherst dich nicht um Lyrik, tust du’s?

Hier ist der Dreh: Ein F ein C

Und nun A-moll und dann das G!

Der König ganz verblüfft, er schreibt sein Hallelujah.

Du glaubst, doch suchst du den Beweis,

Du sahst sie baden, dir ward heiß,

Überwältigt von der Schönheit und dem Mondlicht.

Sie hielt dich fest, ihr wart ein Paar,

Sie brach den Thron, sie schnitt dein Haar

Und aus dem Mund zog sie dein Hallelujah.

Auch ich lag einst vor seinem Thron,

Auf diesem Boden kroch ich schon,

Doch kam ich gut alleine klar — bevor ich dich sah.

Du spieltest bloß dein Spiel der Stars,

Doch «Love» is' kein Parademarsch,

Liebe — ist ein zartes Hallelujah.

Es war einmal vor langer Zeit,

Du warst da und wahr und Ewigkeit.

Doch ist der Himmel himmelweit: Sag, wo bist Du?

Es tat so gut, so tief in Dir,

Wir flogen hoch, war’n Gottes Tier

Und aller Atem war sein Hallelujah.

Vielleicht gibt’s oben doch’n Gott,

Doch die Liebe lehrte mich nur Spott,

Und wie sie schüttet ihren Pott -, na, mach’s doch!

Doch Du hörst kein Wimmern in der Nacht,

Auch singt hier niemand, der’s vollbracht …

Is ja nur sein altes, kaltes Hallelujah.

Du sagst, dass ich vergeblich ruf, den Gott,

Den man sich einst erschuf.

Und wenn’s so wär -, was macht’s denn dir aus?

Das Licht doch jedes Wort durchdringt,

Auch wenn es wer gebrochen singt —

Selbst heilig … bleibt es nur sein Hallelujah.

Ich tat mein Bestes, viel war’s nicht,

Ich wollt' es spüren, also sucht' ich Dich.

Und eines war ich sicher nicht: dies Alles Lüge!

Doch sogar dann, wenn nichts gelang,

Werd ich vorm Gott der Lieder steh’n

Und auf den Lippen nichts als Hallelujah.

Були таємні гармонії

Яку грав Давид і догодив Господу.

Але вам байдуже до поезії, чи не так?

Ось поворот: A F a C

А тепер ля мінор, а потім соль!

Цар вражений, він пише свою Алілуя.

Ви вірите, але шукаєте докази

Ти бачив, як вона купається, тобі стало жарко

Приголомшений красою і місячним світлом.

Вона міцно тримала вас, ви були парою

Вона зламала трон, вона підстригла твоє волосся

І з уст вона витягнула твій Алілуя.

Я теж колись лежав перед його престолом,

По цій землі я вже повзав

Але я сама була добре — до того, як побачила тебе.

Ви просто грали у свою зіркову гру

Але «Любов» - це не парадний марш,

Любов — це ніжна алілуя.

Колись давно, давно

Ти був там і правдивий, і вічність.

Але небо широке: Скажи, де ти?

Це було так добре, так глибоко всередині тебе,

Ми високо літали, ми були Божою твариною

І весь подих був його алілуя.

Може, вгорі є бог,

Але любов навчила мене лише насміхатися

А як вона наливає свій горщик — ну роби!

Але ти не чуєш скиглит вночі,

Також тут ніхто не співає, хто це зробив...

Це просто його старий холодний алілуйя.

Ви кажете, що даремно я кличу Бога

яку ви колись створили.

А якщо це так – яке вам значення?

Світло проникає в кожне слово

Навіть якщо співає, хто зламаний —

Навіть святий... це залишається лише його алілуя.

Я зробив все можливе, це було небагато

Я хотів це відчути, тому шукав тебе.

І одного я точно не був: все це була брехня!

Але навіть якщо нічого не вийшло,

Я стану перед богом пісень

А на устах нічого, крім Алілуя.