Heimkehr - Max Prosa

Bei dir ist Zuhaus'

Egal wo wir sind

Nichts macht mehr was aus

Du hältst mich

Wir sind vereint

Wo immer der Mond heut scheint

Steinig, neblig war der weite Weg, doch mich hat es niemals gestört

Still und weise weinte leise der Engel, ach, hast du’s gehört?

Bei dir sind die Himmel weit

Wir liegen im Traum

Sind eins mit der Zeit

Ich — dich

Die Seele fliegt

Weil sie dich immer liebt

З тобою дім

Де б ми не були

Більше нічого не має значення

ти тримаєш мене

ми єдині

Де б сьогодні не світив місяць

Довгий шлях був кам’янистий і туманний, але мене це ніколи не турбувало

Ангел плакав тихо й мудро, ой, ти чув?

З тобою небеса широкі

Ми уві сні

Є єдиними з часом

Я тебе

Душа летить

Тому що вона завжди любить тебе