Rangoon - Max Prosa

Mein Herz in der Dämmerung

Vergangen im safranen Kleid

Ich sitz hier, bin leer

Drei Tage sind weit

Der Fluss trägt Trauer

In Rot durch die Täler aus Stein

Du hast mich gefragt:

Wer willst du sein?

Am Ende, wenn sich alles erhellt

Wer war ich dann in dieser Welt?

Sie nahmen dich fort

Fort hinunter zum Fluss

Du riefst: Nichts endet!

Dann fiel schon der Schuss

Ich seh noch dein Lächeln

Ruhig sagtest du: Alles wird gut!

Sorge dich nicht

Es ist nur mein Blut

Am Ende, wenn sich alles erhellt

Wer war ich dann in dieser Welt?

Am Ufer wächst Gras

Doch es riecht noch nach Blut

Im Fluss schwimmen Blumen

Oh, sie machen mir Mut

Denn nun beginnt es, ja es beginnt!

Alles wird gut!

Моє серце в сутінках

Пішла в шафрановій сукні

Я сиджу тут, я порожній

Три дні ще далеко

Річка в жалобі

У червоному через долини каменю

ти запитав мене:

ким ти хочеш бути

В кінці, коли все проясниться

Тоді ким я був у цьому світі?

вони забрали вас

Форт вниз до річки

Ви кричали: Нічого не закінчується!

Потім пролунав постріл

Я все ще бачу твою посмішку

Ти тихо сказав: Все буде добре!

не хвилюйся

Це просто моя кров

В кінці, коли все проясниться

Тоді ким я був у цьому світі?

На березі росте трава

Але все одно пахне кров’ю

У річці пливуть квіти

О, вони мене підбадьорюють

Бо зараз починається, так, починається!

Все буде гаразд!