Abgründe der Stadt - Max Prosa

Drei Tage ohne Schlaf, ich lieg' im grellen Neonlicht

Nimm mich mit irgendwohin, doch bitte frag mich nicht

Wo ich zuhaus' bin, ich weiß nur: bestimmt nicht hier

Wo wir alle dumm rumsteh' n, in schweren Stiefeln der Realität

In denen man, wenn überhaupt, immer nur kleine Schritte geht

Nimm mich mit irgendwohin, dann lass ich sie zurück

Nimm mich raus aus den Abgründen der Stadt

Irgendwo ist das Schöne, auch heute Nacht

Und ich tanze in Gedanken, dort wo es mir gefällt

Barfuß auf den Straßen am Ende dieser Welt

Und auf den Eisenbahnbrücken ins Nichts

Nur nicht hier

Wo wir alle dumm rumsteh' n und zuseh' n wie zerlumpte Clowns

Ihre eignen Schatten jagen, es macht Spaß ihnen zuzuschaun

Bis irgendwer behauptet, es ist alles Spiegelglas und wir sind das

Nimm mich raus…

Und ich kann sie wieder spüren- die blinde Euphorie

Nicht zu wissen was passiert, ohne Angst, dass man verliert

Nimm mich mit irgendwohin, ich muss auch nicht zurück

Nimm mich raus…

Три дні без сну я лежу в яскравому неоновому світлі

Відвези мене кудись, але, будь ласка, не питай мене

Там, де я вдома, я знаю лише: точно не тут

Де ми всі стоїмо тупо, у важких чоботях реальності

У якому можна робити невеликі кроки, якщо взагалі

Відведи мене кудись, тоді я залишу її

Виведи мене з глибини міста

Десь краса, навіть сьогодні ввечері

І я танцюю в думках, де мені подобається

Босоніж по вулицях на кінці світу

А на залізничних мостах ні до чого

Тільки не тут

Де ми всі стоїмо і дивимося, як обірвані клоуни

Переслідуючи власні тіні, за ними цікаво спостерігати

Поки хтось не стверджує, що це все дзеркальне скло і це ми

забери мене...

І я відчуваю це знову – сліпу ейфорію

Не знаючи, що станеться, не боячись втратити

Відвези мене кудись, мені теж не треба повертатися

забери мене...