Январи - Марк Тишман

Убегай, хотя уже куда убегать.

Утешай, хотя уже кого утешать.

Не мешай, мне срочно надо что-то решать,

Не мешай, дай мне шанс, не мешай.

Ты да я, все кажется — вот тронется лед.

Ты да я, две жизни как одна напролет.

Ты да я, и кто-то вдруг тебя позовет,

Позовет и своей назовет.

А я от января до января…

Припев:

Говорю со стрелками по ночам, и молчу с тобой на два голоса.

Мне б еще хоть раз по твоим плечам поцелуями, да по волосам.

Говорю со стрелками по ночам, и молчу с тобой на два голоса.

Ссорились мы часто по мелочам, землю разделив на два полюса.

В темноте пылинками погаснет экран.

Мы не те, о ком красивый сложат роман.

Но на листе обрывки не затянутых ран,

И мы не те, кто сказал «не предам».

Вот и все, светлее если падает снег.

Вот и все, слеза из-под опущенных век.

Вот и все, и вроде бы чужой человек.

Вот и все, как во сне, только снег.

А я от января до января…

Припев:

Говорю со стрелками по ночам, и молчу с тобой на два голоса.

Мне б еще хоть раз по твоим плечам поцелуями, да по волосам.

Говорю со стрелками по ночам, и молчу с тобой на два голоса.

Ссорились мы часто по мелочам, землю разделив на два полюса.

А я от января до января…

Говорю со стрелками по ночам, и молчу с тобой на два голоса.

Мне б еще хоть раз по твоим плечам…

Мне б еще хоть раз по твоим плечам поцелуями, да по волосам.

Говорю со стрелками по ночам, и молчу с тобой на два голоса.

Ссорились мы часто по мелочам, землю разделив на два полюса.

Втікай, хоч уже куди тікати.

Втішай, хоч уже кого втішати.

Не заважай, мені терміново треба щось вирішувати,

Не заважай, дай мені шанс, не заважай.

Ти, я, все здається — ось рушить лід.

Ти, я, два життя як одна безперервно.

Ти так я, і хтось раптом тебе покличе,

Покличе і свою назве.

А я від січня до січня…

Приспів:

Кажу зі стрілками по ночах, і мовчу з тобою на два голоси.

Мені б ще хоч раз по твоїх плечах поцілунками, та по волоссю.

Кажу зі стрілками по ночах, і мовчу з тобою на два голоси.

Сварилися ми часто по дрібницях, землю розділивши на два полюси.

У темряві порошинками згасне екран.

Ми не ті, про кому гарний складуть роман.

Але на листі уривки незатягнутих ран,

І ми не ті, хто сказав «не предам».

От і все, світліше, якщо падає сніг.

От і все, сльоза з-під опущених повік.

От і все, і начебто би чужа людина.

От і все, як у сні, тільки сніг.

А я від січня до січня…

Приспів:

Кажу зі стрілками по ночах, і мовчу з тобою на два голоси.

Мені б ще хоч раз по твоїх плечах поцілунками, та по волоссю.

Кажу зі стрілками по ночах, і мовчу з тобою на два голоси.

Сварилися ми часто по дрібницях, землю розділивши на два полюси.

А я від січня до січня…

Кажу зі стрілками по ночах, і мовчу з тобою на два голоси.

Мені б ще хоч раз по твоїх плечах…

Мені б ще хоч раз по твоїх плечах поцілунками, та по волоссю.

Кажу зі стрілками по ночах, і мовчу з тобою на два голоси.

Сварилися ми часто по дрібницях, землю розділивши на два полюси.