Времена - Марк Тишман

Ты помнишь крылья за спиною

Были, но остались навсегда

В свете тех, прекрасных юных дней.

Ты помни, ты всегда со мною,

Но обид по кругу не унять,

И друг друга всё сложней понять.

А можно просто мне тебя обнять?

Припев:

На Земле времена Ангелов прошли…

Уходя от меня, всё как есть, прошу — прийми.

На Земле мне твоим ангелом не стать,

Но я научусь любить;

ещё, научусь летать.

Так просто… Просто двое взрослых

Разбирают детскую мечту,

Кто ж теперь в ней видит красоту?

Обидно, и никому не видно;

В хороводе громких нот и слов

Слепит свет больших прожекторов.

Такая наша странная любовь…

Припев:

На Земле времена Ангелов прошли…

Уходя от меня, всё как есть, прошу — прийми.

На Земле мне твоим ангелом не стать,

Но я научусь любить;

ещё, научусь летать.

Я научусь любить;

ещё, научусь летать.

Я научусь любить;

я научусь летать.

Ти пам'ятаєш крила за спиною

Були, але залишилися назавжди

У світі тих, прекрасних юних днів.

Ти пам'ятай, ти завжди зі мною,

Але образ по кругу не вгамувати,

І один одного все складніше зрозуміти.

А можна просто мені тебе обійняти?

Приспів:

На Землі часи Ангелів минули…

Ідучи від мене, все як є, прошу прийми.

На Землі мені твоїм ангелом не стати,

Але я навчуся любити;

ще, навчуся літати.

Так просто… Просто двоє дорослих

Розбирають дитячу мрію,

Хто тепер у ній бачить красу?

Прикро, і нікому не видно;

У хороводі гучних нот і слів

Сліпить світло великих прожекторів.

Таке наше дивне кохання…

Приспів:

На Землі часи Ангелів минули…

Ідучи від мене, все як є, прошу прийми.

На Землі мені твоїм ангелом не стати,

Але я навчуся любити;

ще, навчуся літати.

Я навчуся любити;

ще, навчуся літати.

Я навчуся любити;

я навчуся літати.