Москва-Нева - Марк Тишман

Мы стояли вдвоем у замерзшей Невы,

На меня вы глядели, но это были не Вы.

Над Москвою-рекой я не замечу льда,

Над Москвою-рекой обреченно гудят провода.

Почему вы тогда не сказали мне «да»…

Припев:

Две буквы, одно слово,

Как хорошо было бы, как клево.

Одна жизнь и нас двое,

Двое, оу-еее.

Две буквы, одно слово,

Как хорошо было бы, как клево.

Одна жизнь и нас двое…

Вы сидели одна на промокшем мосту,

Пелена ваших слез как туман накрыла Москву.

Я искал вас весной у мостов над Невой,

Только ветер свирепо сипел над Невой той весной.

Почему я тогда вам не крикнул «Постой!»…

Припев:

Шесть букв, одно слово,

Как хорошо было бы, как клево.

Одна жизнь и нас двое,

Двое, оу-еее.

Шесть букв, одно слово,

Как хорошо было бы, как клево.

Одна жизнь и нас двое…

Проигрыш

Две буквы, одно слово,

Как хорошо было бы, как клево.

Одна жизнь и нас двое,

Потом трое, потом четверо, потом…

Шесть буквы, одно слово,

Как хорошо было бы, как клево…

Мы стояли вдвоем у замерзшей Невы,

На меня вы глядели, это были не вы.

Вы сидели одна на промокшем мосту,

Пелена ваших слез накрыла Москву.

Ми стояли вдвох у замерзлої Неви,

На мене ви дивилися, але це були не Ви.

Над Москвою-річкою я не помічу льоду,

Над Москвою-річкою приречено гудуть дроти.

Чому ви тоді не сказали мені «так»...

Приспів:

Дві літери, одне слово,

Як добре було б, як кльово.

Одне життя і нас двоє,

Двоє, оу-її.

Дві літери, одне слово,

Як добре було б, як кльово.

Одне життя і нас двоє…

Ви сиділи одна на промоклому мосту,

Пелена ваших сліз як туман накрила Москву.

Я шукав вас навесні біля мостів над Невою,

Тільки вітер люто сипів над Невою тієї весни.

Чому я тоді вам не крикнув «Стривай!»…

Приспів:

Шість літер, одне слово,

Як добре було б, як кльово.

Одне життя і нас двоє,

Двоє, оу-її.

Шість літер, одне слово,

Як добре було б, як кльово.

Одне життя і нас двоє…

Програш

Дві літери, одне слово,

Як добре було б, як кльово.

Одне життя і нас двоє,

Потім троє, потім четверо, потім...

Шість літер, одне слово,

Як добре було б, як кльово…

Ми стояли вдвох у замерзлої Неви,

На мене ви дивилися, це були не ви.

Ви сиділи одна на промоклому мосту,

Пелена ваших сліз накрила Москву.