Recuerdas - Manuel Carrasco

Recuerdas…

el mar nos contemplaba tan inmenso,

la tarde…

caía con nosotros entre besos,

los astros…

a lo lejos tan cómplices brillaban,

no estaba…

el rayo que mas tarde nos quemara.

Mi vida, ¿no lo ves?

tu has sido mucho mas de lo que crees,

tu has sido la verdad

mas grande que he vivido,

por eso créeme,

no quise derrumbarte en tus auxilios,

quisiera devolverte

mucho mas de lo que dice que has perdido.

Amor, yo quiero darte todo

pero hacerlo a mi modo

me cuesta estar contigo,

ser yo mismo del revés.

Podemos decidir es hora de vivir

pero esta vez sin lágrimas, sin miedos…

quiero ser, contigo ser…

Ya sabes…

no puedo darte lo que no tengo,

espero…

que cambien tus maneras, tu universo,

el tiempo…

confirmó diferente nos castiga

buscando…

sueños tan distintos nuestra vida.

Será porque lo sé

en mi simpleza caben mil defectos,

que no se a donde voy

ni se de donde vengo,

será que en realidad

no estamos destinados desde el alma

será porque será,

aquí estamos agarrados a la esperanza.

Amor, yo quiero darte todo

pero hacerlo a mi modo

me cuesta estar contigo,

ser yo mismo del revés.

Podemos decidir es hora de vivir

pero esta vez sin lágrimas, sin miedos…

quiero ser, contigo ser…

Amor…

esperando verte

tratas de encontrarme,

nos alcanza el fin…

Amor…

esperando verte

tratas de encontrarme,

nos alcanza el fin…

Amor…

esperando verte

tratas de encontrarme,

nos alcanza el fin…

Пам’ятайте…

море споглядало нас такими величезними,

Після обіду…

впав з нами між поцілунками,

планети…

вдалині так сяяли спільники,

не був…

блискавка, яка згодом спалила нас.

Моє життя, ти не бачиш?

ти був набагато більше, ніж ти думаєш,

ти був правдою

більший, ніж я жив,

тому повір мені,

Я не хотів падати на твою допомогу,

Я хотів би тобі повернути

набагато більше, ніж сказано, що ви втратили.

Люба, я хочу дати тобі все

але зроби це по-моєму

Мені важко бути з тобою

бути собою задом наперед.

Ми можемо вирішити, що пора жити

але цього разу без сліз, без страху...

Я хочу бути, з тобою бути...

Ти знаєш…

Я не можу дати тобі те, чого у мене немає

Я сподіваюсь…

змінити свої шляхи, свій всесвіт,

час…

підтвердив різні карає нас

пошук…

Так різні мрії наше життя.

Це буде, тому що я знаю

в моїй простоті тисяча вад,

Я не знаю, куди я йду

Я навіть не знаю, звідки я

чи буде так насправді

нам не судилося від душі

це буде, тому що це буде,

тут ми чіпляємося за надію.

Люба, я хочу дати тобі все

але зроби це по-моєму

Мені важко бути з тобою

бути собою задом наперед.

Ми можемо вирішити, що пора жити

але цього разу без сліз, без страху...

Я хочу бути, з тобою бути...

Любов…

чекаю зустрічі

ти спробуєш мене знайти

кінець за нами...

Любов…

чекаю зустрічі

ти спробуєш мене знайти

кінець за нами...

Любов…

чекаю зустрічі

ти спробуєш мене знайти

кінець за нами...