Prisión Esperanza - Manuel Carrasco

De su celda ya no sale el recluso 19

Barrotes imaginarios, la libertad no se atreve

Cuando se pensó invencible en una tarde de Marzo

El abogado de oficio presentó todos los cargos

La soberbia y la codicia, la ambición del ser humano

Con licencia para todo de lo bueno y de lo malo

Que importancia tiene ahora lo perdido y lo ganado

Las cartas están boca arriba y el mundo está boca abajo

Y tú y yo, y tú y yo, y tú y yo

Nosotros y el mundo

Y tú y yo, y tú y yo, y tú y yo

Nosotros y el mundo

En la prisión esperanza no existen los alegatos

Y desde una celda a otra las canciones van volando

Los presos y celadores a las 8 se dan cita

Y el aplauso que les nace llega hasta la enfermería

En la prisión esperanza no se reciben visitas

Solo el canto de las aves, del mar que vuelve a la vida

Todos cumplen su condena de la forma más bonita

No quieren la libertad si no es curando la herida

Y tú y yo, y tú y yo, y tú y yo

Nosotros y el mundo

Y tú y yo, y tú y yo, y tú y yo

Nosotros y el mundo

Y estas ganas de querernos esperando la salida

Y nos quedará pendiente tanta y tanta despedida

Nosotros y el mundo

Amor

Somos agua en medio del desierto

Somos árboles, somos el viento

Somos soleda, somos aliento y corazón

Somos todos buscando el remedio

Somos ellos curando el dolor

Somos la canción, tu respiración

La esperanza que brota del fondo de tu corazón

Y amor

Y amor

Y amor

Y amor

Ув'язнений 19 більше не виходить із камери

Уявні решітки, свобода не смій

Коли ви думали, що ви непереможні в березневий день

Громадський захисник висунув усі звинувачення

Гордість і жадібність, амбіції людини

Ліцензія на все хороше і погане

Наскільки важливо те, що втрачено, а що здобуто зараз?

Карти розгорнуті лицьовою стороною вгору, а світ — лицьовою стороною вниз

І ти і я, і ти, і я, і ти, і я

нас і світ

І ти і я, і ти, і я, і ти, і я

нас і світ

У в'язниці надії немає звинувачень

І з однієї клітинки в іншу перелітають пісні

Зустріч в’язнів і охоронців о 8 год

І оплески, що народжуються, доходять до лазарету

У в’язниці Есперанса не приймають відвідувачів

Тільки спів птахів, моря, що оживає

Усі вони відбувають покарання найкрасивішим чином

Вони не хочуть свободи, якщо вона не загоює рани

І ти і я, і ти, і я, і ти, і я

нас і світ

І ти і я, і ти, і я, і ти, і я

нас і світ

І це бажання любити один одного чекає на вихід

І так багато і стільки прощань залишиться в очікуванні

нас і світ

Любов

Ми вода посеред пустелі

Ми - дерева, ми - вітер

Ми самотність, ми дихання і серце

Ми всі шукаємо ліки

Ми – це вони, які лікують біль

Ми - пісня, твій подих

Надія, що випливає з глибини вашого серця

І любов

І любов

І любов

І любов