Мальбэк - МАЛЬБЭК

Люди обходят таких как мы стороной,

Но они не знают,

Какой всё даётся ценой.

Мир равнодушных спин обсуждает нас зря.

Из идеальных картин,

Вырезаем себя.

Да, мы знаем себя,

Обретаем себя.

Только никому не верь,

Лучше забудь тормоза.

Бейся в закрытую дверь,

Ведь всем пора рассказать.

Каждый мой день побег,

Я не трезвел, Мальбэк.

Падал лицом на снег,

Что б блестеть.

Каждый мой день побег,

Я не трезвел, Мальбэк.

Падал лицом на снег,

Что б блестеть.

Рома, ты ещё не готов,

В тебе сомнений кровь,

Страх, он с тобой всегда.

Просто иди на зов,

Наверх самых низов.

Весь это никогда.

С головою в омут,

Я решаю вопрос.

Никак по другому,

Жизнь кидает заноз.

Я везде как дома,

Так как иду по звездам.

Рожден быть иконой,

И убрать ваш колхоз.

Зацени купаж,

Под капотом фарш.

Кровью, потом стаж,

Этот мир(?)

Душами кривил, уеду,

Окна все открыл.

Моя жизнь как шоурил,

И я бьюсь изо всех сил.

Только никому не верь,

Лучше забудь тормоза.

Бейся в закрытую дверь,

Ведь всем пора рассказать.

Каждый мой день побег,

Я не трезвел, Мальбэк.

Падал лицом на снег,

Что б блестеть.

Каждый мой день побег,

Я не трезвел, Мальбэк.

Падал лицом на снег,

Что б блестеть.

Люди обходять таких як ми стороною,

Але вони не знають,

Якою все дається ціною.

Світ байдужих спин обговорює нас дарма.

З ідеальних картин

Вирізаємо себе.

Так, ми знаємо себе,

Знаходимо себе.

Тільки нікому не вір,

Краще забудь гальма.

Бийся в зачинені двері,

Адже всім настав час розповісти.

Кожен мій день втечу,

Я не тверезів, Мальбек.

Падав обличчям на сніг,

Щоб блищати.

Кожен мій день втечу,

Я не тверезів, Мальбек.

Падав обличчям на сніг,

Щоб блищати.

Рома, ти ще не готовий,

У тебе сумнівів кров,

Страх, він із тобою завжди.

Просто йди на поклик,

Нагору самих низів.

Весь це ніколи.

З головою у вир,

Я вирішую питання.

Не інакше,

Життя кидає скалку.

Я скрізь як удома,

Бо йду зірками.

Народжений бути іконою,

І прибрати ваш колгосп.

Заціни купаж,

Під капотом фарш.

Кров'ю, потім стаж,

Цей світ(?)

Душами кривил, поїду,

Вікна все відчинив.

Моє життя як шоуріл,

І я б'юся щосили.

Тільки нікому не вір,

Краще забудь гальма.

Бийся в зачинені двері,

Адже всім настав час розповісти.

Кожен мій день втечу,

Я не тверезів, Мальбек.

Падав обличчям на сніг,

Щоб блищати.

Кожен мій день втечу,

Я не тверезів, Мальбек.

Падав обличчям на сніг,

Щоб блищати.