Стильный бит - МАЛЬБЭК, Сюзанна

Этот стильный бит, - он играет тут и там,

Тут и там, тут и там, тут и там, там, там, там, там.

Так много людей, их различают по цветам,

По цветам, по цветам, по цветам, тут и там.

Ты шагаешь снова по чужим новым следам.

Сонное течение так присуще городам.

Радуюсь всем телом этим звукам по вискам,

Новизна, на, на, на, на, на, на.

Синие сирены часто водят к небесам.

"Мне так интересно", - говорю твоим глазам:

В этом мире тесно, ты об этом знаешь сам.

Но чудесам, чудесам, место есть чудесам!

Будем монотонными, поймаем эти волны мы.

Ведь мы слишком наполнены и влюблены.

Мы спрячемся под кронами - это лишь условный мир,

И слова бутонами стали монохромными.

Этот стильный бит, - он играет тут и там,

Тут и там, тут и там, тут и там, там, там, там, там.

так много людей, их различают по цветам,

По цветам, по цветам, по цветам, тут и там.

Ты шагаешь снова по чужим новым следам.

Сонное течение так присуще городам.

Радуюсь всем телом этим звукам по вискам,

Новизна, на, на, на, на, на, на.

Синие сирены часто водят к небесам.

"Мне так интересно", - говорю твоим глазам:

В этом мире тесно, ты об этом знаешь сам.

Но чудесам, чудесам, место есть чудесам!

Не преодолеть моё к тебе влечение.

Мы будем лететь, нам не важно течение.

Так будет и впредь, мы с тобой сплетение.

Будем проверять это исключение.

Открываю веки штор, наблюдаю новый шторм.

Открываю веки штор, наблюдаю новый шторм.

Открываю веки штор, наблюдаю новый шторм.

Цей стильний біт - він грає тут і там,

Тут і там, тут і там, тут і там, там, там, там, там.

Так багато людей, їх розрізняють за кольорами,

По квітах, квітами, квітами, тут і там.

Ти крокуєш знову чужими новими слідами.

Соняна течія так притаманна містам.

Радію всім тілом цим звукам по скронях,

Новизна, на, на, на, на, на.

Сині сирени часто ведуть до неба.

"Мені так цікаво", - говорю твоїм очам:

У цьому світі тісно, ​​ти про це знаєш сам.

Але чудес, чудес, місце є чудес!

Будемо монотонними, упіймаємо ці хвилі ми.

Адже ми надто наповнені та закохані.

Ми сховаємось під кронами - це лише умовний світ,

І слова бутонами стали монохромними.

Цей стильний біт - він грає тут і там,

Тут і там, тут і там, тут і там, там, там, там, там.

так багато людей, їх розрізняють за кольорами,

По квітах, квітами, квітами, тут і там.

Ти крокуєш знову чужими новими слідами.

Соняна течія так притаманна містам.

Радію всім тілом цим звукам по скронях,

Новизна, на, на, на, на, на.

Сині сирени часто ведуть до неба.

"Мені так цікаво", - говорю твоїм очам:

У цьому світі тісно, ​​ти про це знаєш сам.

Але чудес, чудес, місце є чудес!

Не подолати мою потяг до тебе.

Ми летітимемо, нам не важлива течія.

Так буде й надалі, ми з тобою сплетіння.

Перевірятимемо цей виняток.

Відкриваю повіки штор, спостерігаю новий шторм.

Відкриваю повіки штор, спостерігаю новий шторм.

Відкриваю повіки штор, спостерігаю новий шторм.