Хулиганка - Любовь Успенская

Когда был СССР могуч и молод, когда огонь знамен стремился в высь.

Отец мой был как серп, а мама молот, была мне наковальней эта жизнь.

Я стала очень взрослой слишком рано, страдая от слепых, душевных ран,

На век я полюбила хулигана, не зная, что он хули-хулиган.

Припев:

Я, как скатерть самобранка погуляла и лечу,

Я девчонка хулиганка и другой быть не хочу.

Я, как скатерть самобранка погуляла и лечу,

Я девчонка хулиганка и другой быть не хочу.

Проигрыш.

Вернись домой — мамаша мне шептала, орал отец, ведь девка без ума,

А я своим кормильцам отвечала, мой дом родимый — женская тюрьма.

Блатные песенки я хрипло пела и жизнь была хмельною, как дурман.

Балдела и ходила с ним на дело, была смела, как хули-хулиган.

Припев:

Я, как скатерть самобранка погуляла и лечу,

Я девчонка хулиганка и другой быть не хочу.

Я, как скатерть самобранка погуляла и лечу,

Я девчонка хулиганка и другой быть не хочу.

Проигрыш.

Отняла хулигана жизнь воровка, его забрали самым синим днем,

Лишь на руке моей татуировка теперь напоминает мне о нем.

Внучатам я компот варю фруктовый и чаем с ними чокаюсь стакан,

По вечерам рассказываю сказки о принце по прозванью — хулиган.

Припев:

Я, как скатерть самобранка погуляла и лечу,

Я девчонка хулиганка и другой быть не хочу.

Я, как скатерть самобранка погуляла и лечу,

Я девчонка хулиганка и другой быть не хочу.

Проигрыш.

Я, как скатерть самобранка погуляла и лечу,

Я девчонка хулиганка и другой быть не хочу.

Я, как скатерть самобранка погуляла и лечу,

Я девчонка хулиганка и другой быть не хочу.

Коли був СРСР могутній і молодий, коли вогонь прапорів прагнув угору.

Батько мій був як серп, а мама молот, було мені ковадлом це життя.

Я стала дуже дорослою занадто рано, страждаючи від сліпих, душевних ран,

На вік я полюбила хулігана, не знаючи, що він хулі-хуліган.

Приспів:

Я, як скатертина самобранка погуляла і лечу,

Я дівчинка хуліганка і інший бути не хочу.

Я, як скатертина самобранка погуляла і лечу,

Я дівчинка хуліганка і інший бути не хочу.

Програш.

Повернися додому — матуся мені шепотіла, кричав батько, адже дівка без розуму,

А я своїм кормильцям відповідала, мій будинок рідний — жіноча в'язниця.

Блатні пісеньки я хрипло співала і життя було хмільним, як дурман.

Балдела і ходила з ним на справу, була смілива, як хулі-хуліган.

Приспів:

Я, як скатертина самобранка погуляла і лечу,

Я дівчинка хуліганка і інший бути не хочу.

Я, як скатертина самобранка погуляла і лечу,

Я дівчинка хуліганка і інший бути не хочу.

Програш.

Забрала хулігане життя злодійка, його забрали найсинішим днем,

Лише на руці моєї татуювання тепер нагадує мені про нього.

Внучатам я компот варю фруктовий і чаєм з ними чокаюсь склянку,

Вечерами розповідаю казки про принца по прозванню — хуліган.

Приспів:

Я, як скатертина самобранка погуляла і лечу,

Я дівчинка хуліганка і інший бути не хочу.

Я, як скатертина самобранка погуляла і лечу,

Я дівчинка хуліганка і інший бути не хочу.

Програш.

Я, як скатертина самобранка погуляла і лечу,

Я дівчинка хуліганка і інший бути не хочу.

Я, як скатертина самобранка погуляла і лечу,

Я дівчинка хуліганка і інший бути не хочу.