Банкет - Любовь Успенская

Дамы в колье, кавалеры во фраках,

Свечи горят и начищен паркет.

Те же духи и помада, и лаки,

Те же слова, что и в прошлый банкет.

Ах, музыканты, нельзя ли потише,

С вами дождусь я конца своего,

Я ничего абсолютно не слышу,

Вижу лишь только его одного.

На другом конце стола, тот, с которым я жила,

Тот, с которым провела лучшие года.

На другом конце стола, тот, кого с ума свела,

Но потом мосты сожгла навсегда.

Я принимаю твой взгляд запоздалый,

Вижу - дрожит с сигаретой рука.

Сколько же лет по тебе я страдала

Сколько ждала писем издалека.

На другом конце стола, тот, с которым я жила,

Тот, с которым провела лучшие года.

На другом конце стола, тот, кого с ума свела,

Но потом мосты сожгла навсегда.

После отчаянных дней расставанья

Вновь перепутались наши пути.

Но уж нет силы, и, впрочем, желанья

Встать и на встречу друг другу пойти.

На другом конце стола, тот, с которым я жила,

Тот, с которым провела лучшие года.

На другом конце стола, тот, кого с ума свела,

Но потом мосты сожгла навсегда.

На другом конце стола, тот, с которым я жила,

Тот, с которым провела лучшие года.

На другом конце стола, тот, кого с ума свела,

Но потом мосты сожгла навсегда.

Но потом мосты сожгла навсегда,

Но потом мосты сожгла и ушла.

Жінки в кольє, кавалери у фраках,

Свічки горять та начищений паркет.

Ті ж духи і помада, і лаки,

Ті самі слова, що й у минулий бенкет.

Ах, музиканти, чи не можна тихіше,

З вами дочекаюся кінця свого,

Я нічого абсолютно не чую,

Бачу лише його одного.

На іншому кінці столу, той, з яким я жила,

Той, з яким провела найкращі роки.

На іншому кінці столу, той, кого збожеволіла,

Але потім мости спалили назавжди.

Я приймаю твій погляд запізнілий,

Бачу - тремтить із сигаретою рука.

Скільки ж років за тобою я страждала

Скільки чекала листів здалеку.

На іншому кінці столу, той, з яким я жила,

Той, з яким провела найкращі роки.

На іншому кінці столу, той, кого збожеволіла,

Але потім мости спалили назавжди.

Після відчайдушних днів розлучення

Знову переплуталися наші шляхи.

Але вже немає сили, і, втім, бажання

Встати та на зустріч один одному піти.

На іншому кінці столу, той, з яким я жила,

Той, з яким провела найкращі роки.

На іншому кінці столу, той, кого збожеволіла,

Але потім мости спалили назавжди.

На іншому кінці столу, той, з яким я жила,

Той, з яким провела найкращі роки.

На іншому кінці столу, той, кого збожеволіла,

Але потім мости спалили назавжди.

Але потім мости спалила назавжди,

Але потім мости спалила та пішла.