La Légende De Stenka Razine - Les Compagnons De La Chanson, Charles Aznavour

Lentement le long des îles

Souffle le vent, roulent les flots

Glissent les barques agiles

De Razine et ses matelots

Sur le pont Stenka Razine

Battent les coeurs, parlent les voix

Tient sa belle douce et fine

Tendrement au creux des ses bras

Pas de femme en notre cercle

Serrent les poings, montent les cris

La colombe a soumis l’aigle

Le marin n’est plus qu’un mari

Mais Razine reste calme

Grincez les dents, haussez le ton

Rien ne peut changer son âme

Ni l’amour, ni la rébellion

Levant de ses mains puissantes

Pleurent les joies, crève l’espoir

Son aimée frêle et tremblante

Il la jette dans les eaux noires

Puis il dit parlant au fleuve

Volga de mort, Volga de vie

Volga prends mes amours veuves

Pour toujours au fond de ton lit

Mes amis chantez que diable

Buvez le vin jusqu'à la lie

Jusqu'à rouler sous la table

Jusqu'à demain, jusqu'à l’oubli

Après tout

La vie n’est qu’un leurre

Un court et merveilleux passage

L’amour que souvent on pleure

N’est rien de plus qu’un mirage

Faut vivre l’heure pour l’heure

Profitons de ce voyage

Qui ne dure pas

Au fond de nos verres

Y’a l’oubli du temps qui passe

Le vin et l’ami sincère

Sont remèdes à l’angoisse

Aujourd’hui pleure misère

Demain fera volte-face

Et tout changera

Lentement le long des îles

Souffle le vent, roulent les flots

Glissent les barques agiles

De Razine et ses matelots

Повільно вздовж островів

Дмухає вітер, котить хвилі

Керуйте спритними човнами

Де Разен і його матроси

На мосту Стенька Разіна

Серця б'ються, голоси говорять

Тримає її красивою м'якою і тонкою

Ніжно в його обіймах

У нашому колі немає жінок

Стисніть кулаки, підніміть крики

Голуб підкорив орла

Моряк - не більше ніж чоловік

Але Разін зберігає спокій

Стиснути зуби, підвищити голос

Ніщо не може змінити його душу

Ні кохання, ні бунту

Піднімаючи своїми могутніми руками

Плачіть радощі, помріть надії

Його кохана тендітна й тремтяча

Він кидає її в чорні води

Тоді він сказав, звертаючись до річки

Волга смерті, Волга життя

Волга візьми моїх овдовілих кохань

Назавжди на дні твого ліжка

Мої друзі співають що за біса

Випийте вино дощенту

Аж поки не покотиться під стіл

До завтра, до забуття

Після всього

Життя - це лише приманка

Короткий і чудовий уривок

Любов, про яку ми часто плачемо

Це не більше ніж міраж

Жити треба годину

Давайте насолоджуватися цією подорожжю

це не триває

На дні наших склянок

Йде забуття часу

Вино і щирий друг

Є ліками від тривоги

Сьогодні плач нещастя

Завтра обернеться

І все зміниться

Повільно вздовж островів

Дмухає вітер, котить хвилі

Керуйте спритними човнами

Де Разен і його матроси