L'Indifférent - Laurence Equilbey, Accentus, Морис Равель

Tes yeux sont doux comme ceux d’une fille

Jeune étranger

Et la courbe fine

De ton beau visage de duvet ombragé

Est plus séduisante encore de ligne

Ta lèvre chante sur le pas de ma porte

Une langue inconnue et charmante

Comme une musique fausse..

Entre!

Et que mon vin te réconforte.

.

Mais non, tu passes

Et de mon seuil je te vois t'éloigner

Me faisant un dernier geste avec grâce

Et la hanche légèrement ployée

Par ta démarche féminine et lasse.. .

Твої очі м’які, як у дівчини

молодий незнайомець

І тонка крива

Твого прекрасного затіненого обличчя

Ще більш спокусливий у черзі

Твоя губа співає на моєму порозі

Невідома й чарівна мова

як фальшива музика...

Між!

І нехай моє вино втішить вас.

.

Але ні, ти пройдеш

І від свого порога я бачу, як ти йдеш геть

Зробивши мені останній жест з граціозністю

І стегно злегка зігнуте

За твоєю жіночною та втомленою ходою...