Quand Paris S'éteint - Jean-Louis Aubert

Quand Paris s'éteint

Je tourne sans fin

Cherche les vivants

Dans le mauvais temps

Quand Paris m'étreint

Je gémis sans fin

Dehors et dedans

Personne ne l’entend

Et je cogne aux portes

Encore et encore

Dans ma ville morte

Plus fort, plus fort

Enfermé dehors

Dehors, dehors, dehors

Sors !

Coquin de sort

Je rêve de fête

Je rêve à tue tête

J’suis toujours partant

Jamais revenant

Et je cogne aux portes

Encore et encore

Dans ma ville morte

Plus fort, plus fort

Enfermé dehors

Dehors, dehors, dehors

Hey, sors !

Coquin de sort

Tu viens?

Et main dans la main

Comme deux gamins

Marchons maintenant

Le nez dans le vent

Nous cognons aux portes

Encore et encore

Dans la ville morte

Plus fort, plus fort

Le vent nous emporte

Dehors, dehors, dehors

Hé !

Toc Toc !

Toc Toc !

Yeah Yeah Yeah

Yeah Yeah Yeah

Quand Paris s'éteint

(Quand Paris m'étreint)

Je tourne sans fin

(Je gémis sans fin)

Et je me cogne aux portes

Encore, encore, encore

Plus fort, encore

Au clair de la lune…

Коли Париж виходить

Я крутюся без кінця

Шукайте живих

У погану погоду

Коли Париж обіймає мене

Я стогна без кінця

Зовні і всередині

Ніхто цього не чує

І я стукаю у двері

Знову і знову

У моєму мертвому місті

Сильніше, сильніше

Заблокований

Вихід, вихід, вихід

Вийти на вулицю !

Доля пройдисвіт

Я мрію про вечірку

Я мрію

Я завжди на ногах

ніколи не повернеться

І я стукаю у двері

Знову і знову

У моєму мертвому місті

Сильніше, сильніше

Заблокований

Вихід, вихід, вихід

Гей, виходь!

Доля пройдисвіт

ти приходиш?

І рука об руку

Як двоє дітей

давайте зараз погуляємо

ніс на вітрі

Стукаємо у двері

Знову і знову

У мертвому місті

Сильніше, сильніше

Вітер нас несе

Вихід, вихід, вихід

Гей!

Стук-стук !

Стук-стук !

Так, так, так

Так, так, так

Коли Париж виходить

(Коли Париж обіймає мене)

Я крутюся без кінця

(я стогна без кінця)

І я стукаю у двері

Знову, знову, знову

Знову сильніший

У місячному сяйві…