Qu'allons Nous Leur Laisser ? - Jean-Louis Aubert

Sous les ruines des villes, qu’allons-nous leur laisser

Si la terre est hostile, qu’allons nous leur laisser

Ni de goût ni sens, qu’allons-nous leur laisser

L’absence ou la présence, nous pouvons leur donner

Information difforme qu’avons-nous à leur dire

Des désirs et des manques, qu’allons-nous leur laisser

Au mieux des comptes en banque, qu’allons nous leur laisser

Juste l’amour ou le manque, Nous pouvons leur donner.

Des tonnes de déchets et quelques jouets cassés

Des rêves dérisoires de sombres idoles

Oui si ce n’est l’amour, que nous pouvons donner

Or quel autre recours pouvons-nous leur laisser

Des images qui brillent sur un écran bleuté

Et des nuits embrumées, qu’allons-nous leur laisser

Le culte de la science, qu’allons-nous leur laisser

Oui, au c ur du silence, qu’avons-nous à leur dire

Si c’est le choix des larmes que nous pouvons donner

Que leurs yeux nous désarment et que nos dieux se damnent

Oui si ce n’est l’amour, que nous pouvons donner

Ou quel autre recours, allons nous leur laisser

Que pouvons nous leur donner

Sous les ruines des villes

Si la terre est hostile

Ni de Goût ni de sens

Ou au c ur du silence

Під руїнами міст, що ми їх залишимо

Якщо земля ворожа, що ми їм залишимо

Ні смаку, ні толку, що ми їм залишимо

Відсутність чи присутність, ми можемо їх надати

Спотворена інформація, що ми маємо їм сказати

Бажання і недоліки, що ми їм залишимо

Найкращі банківські рахунки, що ми їх залишимо

Просто любов чи відсутність, Ми можемо дати їм.

Тонни сміття та кілька зламаних іграшок

Смішні сни темних кумирів

Так, якщо не любов, яку ми можемо дати

Але який інший вихід ми можемо їм залишити

Зображення, які сяють на блакитному екрані

І туманні ночі, що ми залишимо їм

Культ науки, що ми їм залишимо

Так, у серці тиші, що ми маємо їм сказати

Якщо це вибір сліз, ми можемо дати

Нехай їхні очі обеззброять нас і нехай будуть прокляті наші боги

Так, якщо не любов, яку ми можемо дати

Або який інший вихід, ми збираємося залишити їх

Що ми можемо їм дати

Під руїнами міст

Якщо земля ворожа

Ні смаку, ні глузду

Або в серці тиші