Milliers Millions Milliards - Jean-Louis Aubert

Il n’y a que toi et moi

Deux oiseaux mouillés

Au passage protégé

Il n’y a que toi et moi

Deux oiseaux mouillés

Qui n’osons pas bouger

Il y a ce train qui va t’emmener

Vers d’autres contrées

Vers d’autres pensées

Il n’y a que nous en somme

Dans ce monde oublié

Il n’y a que nous en somme

Et cette somme de nous

Somme de nous

Somme de nous

Sommes

Des milliers, des millions, des milliards

A contempler le même matin

Le même soir

Des milliers, des millions, des milliards

Dans l’aube un peu hagards

Sur le même trottoir

Il n’y a que toi et moi

Deux voisins transis

Sur le même palier

Il n’y a que toi et moi

Les deux petits amis

Pas trop bien réveillés

Il y a cet ascenseur

Qui n’veut pas s’arrêter

D’où on n’peut pas descendre

Qui ne peut que monter

Il n’y a que nous en sommes

Dans ce lieu oublié

Il n’y a que nous en sommes

Et cette somme de nous

Somme de nous

Somme de nous

Sommes

Des milliers, des millions, des milliards

A contempler le même matin

Le même soir

Des milliers, des millions, des milliards

Dans l’aube un peu hagards

Sur le même trottoir

Des milliers, des millions, des milliards

Stupéfaits de naître, et déjà sur le départ

Des nuées de pourquoi moi

Et plus encore de pourquoi

Pas moi

Des nuées de pourquoi moi

Et plus encore de pourquoi

Pas moi !

Des nués !

Des nués !

Des milliers, des millions, des milliards

A contempler le même matin, le même soir

Des milliers, des millions, des milliards

Dans l’aube un peu hagards sur le même trottoir

Des milliers de millions de regards

D’histoires recommencées

Parce que pas achevées

Des nuées de pourquoi moi

Et plus encore de pourquoi pas moi !

Des nués !

Des nués !

Це тільки ти і я

Дві мокрі птахи

На пішохідному переході

Це тільки ти і я

Дві мокрі птахи

які не сміють рухатися

Ось цей потяг, який доставить вас

На інші землі

До інших думок

Це тільки ми

У цьому забутому світі

Це тільки ми

І ця сума нас

сума з нас

сума з нас

Є

Тисячі, мільйони, мільярди

Споглядати того ж ранку

Того ж вечора

Тисячі, мільйони, мільярди

На світанку трохи знесилений

На тому ж тротуарі

Це тільки ти і я

Двоє замерзлих сусідів

На тому ж поверсі

Це тільки ти і я

Двоє маленьких друзів

Не дуже прокинувся

Ось цей ліфт

Хто не хоче зупинятися

Звідки ми не можемо спуститися

Хто може тільки піднятися

Тільки ми

У цьому забутому місці

Тільки ми

І ця сума нас

сума з нас

сума з нас

Є

Тисячі, мільйони, мільярди

Споглядати того ж ранку

Того ж вечора

Тисячі, мільйони, мільярди

На світанку трохи знесилений

На тому ж тротуарі

Тисячі, мільйони, мільярди

Здивований, що народився, а вже в дорозі

Хмари чому я

І більше чому

Не я

Хмари чому я

І більше чому

Не я !

Хмари!

Хмари!

Тисячі, мільйони, мільярди

Споглядати того ж ранку, того ж вечора

Тисячі, мільйони, мільярди

На світанку трохи виснажений на тому ж тротуарі

Тисячі мільйонів поглядів

З повторюваних історій

Тому що не завершено

Хмари чому я

І більше, чому б не я!

Хмари!

Хмари!