Le Bateau Sous La Terre - Jean-Louis Aubert

Dans notre bateau sous la terre

La condition sine qua non

Ne pas se satisfaire

De l’air que l’on te donne

Oh yeah !

Oh yeah !

Dans notre bateau sous la terre

La condition sine qua rien

Savoir se satisfaire

De presque rien

Oh yeah !

Oh!

Oh yeah !

Larguez mes amarres

Dans notre bateau sous la terre

Chaud comme le ventre d’une mère

Et si dehors c’est la guerre

Atmos ici c’est notre sphère

Dans notre bateau sous la terre

Bateau sous la terre

Bateau sous la terre

Bateau sous la terre

Dans notre bateau sous la terre

La musique s'écoule de toutes les écoutilles

On souffle des mots d’amour

Dans la voile qui scintille

Au soleil de minuit

Bateau sous la terre

Dans notre bateau (bateau)

Bateau sous la terre (bateau)

Atmos emmène-nous

Pas la moindre radio

Pour donner d’anciennes nouvelles

Pas besoin de radio

Pour donner d’anciennes nouvelles

D’anciennes nouvelles

Dans notre bateau sous la terre

La condition sine qua non

Savoir se satisfaire

De ce que le ciel te donne

Je me souviens de l'époque où l’on vivait en surface

Où chacun laissait sa trace sur les arbres sur les rivières

Maintenant l’image est virtuelle

Mais la sensation bien réelle

Et nous voguons dans des labyrinthes éphémères

У нашому човні під землею

Неодмінна умова

Не задоволений

Про повітря, яке тобі дається

О так !

О так !

У нашому човні під землею

Sine qua нічого

Знати, як бути задоволеним

Майже нічого

О так !

Ой!

О так !

Відкинь мої причали

У нашому човні під землею

Теплий, як у матері живіт

А якщо за межами – війна

Atmos тут наша сфера

У нашому човні під землею

Човен під землею

Човен під землею

Човен під землею

У нашому човні під землею

З кожного люка лунає музика

Ми дихаємо словами любові

У мерехтливому вітрилі

На сонці опівночі

Човен під землею

У нашому човні (човен)

Човен під землею (човен)

Атмос візьми нас

Ні найменшого радіо

Щоб повідомити старі новини

Радіо не потрібне

Щоб повідомити старі новини

старі новини

У нашому човні під землею

Неодмінна умова

Знати, як бути задоволеним

З того, що тобі дає небо

Я пам’ятаю, коли ми жили на поверхні

Де кожен залишив свій слід на деревах на річках

Тепер зображення віртуальне

Але справжнє відчуття

І ми пливемо крізь ефемерні лабіринти