Мурашки - Istokiya

Ты помнишь то утро, бежали к рассвету,

А он убегал лишь по капелькам где-то,

Мы падали в лето.

Голос твой нежный, им можно напиться,

Я помню спросила — зачем целоваться,

Ведь можно влюбиться.

Ведь мы с тобой на одной волне,

И даже дождик не испортит вечер,

Твои глаза словно путь млечный,

Девочка, это навечно.

Я обниму тебя, не отпущу,

И это кажется чистосердечным,

Мурашки в небе это наши чувства, ты знаешь.

Твои объятья, быть с тобой, быть с тобой,

Кружить и бредить, плыть с тобой, плыть с тобой,

В песках увязнуть, но с тобой, но с тобой,

Ты не моя, я твой.

И в небо улететь с тобой, петь с тобой,

И даже если дождь, с тобой, быть с тобой,

И солнце встретить одному, но с тобой,

Ты не моя, я твой, ты не моя, я твой.

Ты не моя.

Говорили злые волки, но не поднять им руки,

И не понять им степным за что тебя полюбил.

С тобой вдвоём вопреки разговоров любых

И это наш рай, кто потянет руки не будет руки.

Девочка, ты словно месяц май,

Но тот рассвет за окном уже всё знает,

Это наш шанс, ты ведь знаешь, это всё про нас.

С тобой готов пропадать прямо здесь и сейчас,

Прямо здесь и сейчас, прямо здесь и сейчас,

Ты знаешь.

Твои объятья, быть с тобой, быть с тобой,

Кружить и бредить, плыть с тобой, плыть с тобой,

В песках увязнуть, но с тобой, но с тобой,

Ты не моя, я твой.

И в небо улететь с тобой, петь с тобой,

И даже если дождь, с тобой, быть с тобой,

И солнце встретить одному, но с тобой,

Ты не моя, я твой, ты не моя, я твой.

Ты не моя.

Твои объятья, быть с тобой, быть с тобой,

Кружить и бредить, плыть с тобой, плыть с тобой,

В песках увязнуть, но с тобой, но с тобой,

Ты не моя, я твой.

И в небо улететь с тобой, петь с тобой,

И даже если дождь, с тобой, быть с тобой,

И солнце встретить одному, но с тобой,

Ты не моя, я твой, ты не моя, я твой.

Ты не моя.

Ти пам'ятаєш того ранку, бігли до світанку,

А він втікав лише по крапельках десь,

Ми падали в літо.

Голос твій ніжний, їм можна напитися,

Я пам'ятаю запитала — навіщо цілуватися,

Адже можна закохатися.

Адже ми з тобою на одній хвилі,

І навіть дощ не зіпсує вечір,

Твої очі немов шлях чумацький,

Дівчинка, це назавжди.

Я обійму тебе, не відпущу,

І це здається щиросердним,

Мурашки в небі це наші почуття, ти знаєш.

Твої обійми, бути з тобою, бути з тобою,

Кружити і марити, плисти з тобою, плисти з тобою,

У пісках ув'язнути, але з тобою, але з тобою,

Ти не моя, я твій.

І в небо полетіти з тобою, співати з тобою,

І навіть якщо дощ, з тобою, бути з тобою,

І сонце зустріти одному, але з тобою,

Ти не моя, я твій, ти не моя, я твій.

Ти не моя.

Говорили злі вовки, але не підняти їм руки,

І не зрозуміти ним степовим за що тебе полюбив.

З тобою вдвох всупереч розмов будь-яких

І це наш рай, хто потягне руки не буде руки.

Дівчинко, ти мов місяць травень,

Але той світанок за вікном уже все знає,

Це наш шанс, ти знаєш, це все про нас.

З тобою готовий пропадати прямо тут і зараз,

Прямо тут і зараз, прямо тут і зараз,

Ти знаєш.

Твої обійми, бути з тобою, бути з тобою,

Кружити і марити, плисти з тобою, плисти з тобою,

У пісках ув'язнути, але з тобою, але з тобою,

Ти не моя, я твій.

І в небо полетіти з тобою, співати з тобою,

І навіть якщо дощ, з тобою, бути з тобою,

І сонце зустріти одному, але з тобою,

Ти не моя, я твій, ти не моя, я твій.

Ти не моя.

Твої обійми, бути з тобою, бути з тобою,

Кружити і марити, плисти з тобою, плисти з тобою,

У пісках ув'язнути, але з тобою, але з тобою,

Ти не моя, я твій.

І в небо полетіти з тобою, співати з тобою,

І навіть якщо дощ, з тобою, бути з тобою,

І сонце зустріти одному, але з тобою,

Ти не моя, я твій, ти не моя, я твій.

Ти не моя.