Корабль - Istokiya

Ты говорила постой,

Но это мысли, слова, не описать,

Ночью домой, но уже одна,

Сука-любовь, легче ведь просто убежать,

Но не со мной, но уже одна.

Слова, искренне грустные помыслы,

Этот эксперимент мы не вынесли.

К чёрту зрителей, к чёрту эпитеты,

Это не прочитать, это сразу фильм.

Ты говорила постой, побудь со мной,

И мы вдвоём на седьмом, мы над землёй,

И шёпот твой и эта боль твоя любовь.

С тобой наш последний корабль уплыл в берега,

С тобой нежно так, нервно так,

С тобой, и покуда биток в груди именно так,

С тобой моя безмятежность.

Знаешь, я каждый день ловлю поток,

Ты между снов, я между строк,

Ты между звёзд где-то между параллельных,

Я между где-то там, где-то здесь моя вселенная.

Ты где-то там теперь с другим паришь,

А помнишь эти ночи о Париже,

Где мы вдвоём с тобой друг другу поклялись

И это был самый чистый движ.

С тобой наш последний корабль уплыл в берега,

С тобой нежно так, нервно так,

С тобой, и покуда биток в груди именно так,

С тобой моя безмятежность.

Ти говорила постій,

Але це думки, слова, не описати,

Вночі додому, але вже одна,

Сука-любов, адже легше просто втекти,

Але не зі мною, але вже одна.

Слова, щиро сумні помисли,

Цей експеримент ми не винесли.

До чорта глядачів, до чорта епітети,

Це не прочитати, це одразу фільм.

Ти говорила постій, будь зі мною,

І ми вдвох на сьомому, ми над землею,

І шепіт твій і цей біль твоє кохання.

З тобою наш останній корабель сплив у береги,

З тобою ніжно так, нервово так,

З тобою, і поки биток у груди саме так,

З тобою моя безтурботність.

Знаєш, я кожного дня ловлю потік,

Ти між снів, я між рядками,

Ти між зірок десь між паралельними,

Я між десь там, десь тут мій всесвіт.

Ти десь там тепер з іншим париш,

А пам'ятаєш ці ночі про Парижа,

Де ми вдвох з тобою один одному поклялися

І це був найчистіший рух.

З тобою наш останній корабель сплив у береги,

З тобою ніжно так, нервово так,

З тобою, і поки биток у груди саме так,

З тобою моя безтурботність.