Эксперимент - Istokiya

Это был эксперимент.

Снова запрет за запретом, острый момент.

Мы все спустили на нет.

И получили обратно счастливый билет.

Снова мурашки на мне.

Ты говорила тогда, нет, не сплю, нет, нет...

И до молчания планет, все говорили.

Это был эксперимент.

Быть, так словно вечность.

Плыть и пусть будет Млечный.

Путь - для нас бесконечность.

Любить, тебя до конечной.

Гнать, прямо по встречной.

Знать, это наш вечер.

Но это был эксперимент.

Любить, позволено лишь нам двоим.

Открой глаза, ведь мы не спим.

Залечим раны через дым.

Милая, милая, прости.

И снова некуда бежать.

И мысли о тебе опять.

Но только их нам не понять.

Это был экстрасюжет.

Тот же сюжет, что прямо в сердце.

Тот же сюжет, где мы согрелись.

Это наша жизнь, наши песни.

За что ты, моя ма, но я так сильно, невыносимо.

Такая красивая, я обессилен.

Снова мурашки, прямо, как в фильмах.

Вместе навечно, помню твой взгляд бесконечный.

Не прекращай улыбаться, слышишь.

Не прекращай меня помнить, нет.

Скоро рассвет, ма, скоро рассвет.

Не проиграли мы, нет, ведь это был эксперимент.

Быть, так словно вечность.

Плыть и пусть будет Млечный.

Путь - для нас бесконечность.

Любить, тебя до конечной.

Гнать, прямо по встречной.

Знать, это наш вечер.

Любить, позволено лишь нам двоим.

Открой глаза, ведь мы не спим.

Залечим раны через дым.

Милая, милая, прости.

И снова некуда бежать.

И мысли о тебе опять.

Но только их нам не понять.

То справді був експеримент.

Знову заборона за забороною, гострий момент.

Ми всі спустили нанівець.

І отримали назад щасливий білет.

Знову мурашки на мені.

Ти говорила тоді, ні, не сплю, ні, ні...

І до мовчання планет все говорили.

То справді був експеримент.

Бути, наче вічність.

Плити і нехай буде Чумацький.

Шлях – для нас нескінченність.

Любити тебе до кінцевої.

Гнати, прямо по зустрічній.

Це наш вечір.

Але то був експеримент.

Любити дозволено лише нам двом.

Розплющ очі, адже ми не спимо.

Залікуємо рани через дим.

Мила, мила, вибач.

І знову нікуди тікати.

І думки про тебе знову.

Але лише їх нам не зрозуміти.

Це був екстрасюжет.

Той самий сюжет, що прямо в серці.

Той самий сюжет, де ми зігрілися.

Це наше життя, наші пісні.

За що ти, моя ма, але я так сильно, нестерпно.

Така гарна, я знесилений.

Знову мурашки, як у фільмах.

Разом назавжди, пам'ятаю твій погляд нескінченний.

Не переставай посміхатися, чуєш.

Не припиняй мене пам'ятати, ні.

Скоро світанок, ма, скоро світанок.

Не програли ми, ні, адже це був експеримент.

Бути, наче вічність.

Плити і нехай буде Чумацький.

Шлях – для нас нескінченність.

Любити тебе до кінцевої.

Гнати, прямо по зустрічній.

Це наш вечір.

Любити дозволено лише нам двом.

Розплющ очі, адже ми не спимо.

Залікуємо рани через дим.

Мила, мила, вибач.

І знову нікуди тікати.

І думки про тебе знову.

Але лише їх нам не зрозуміти.