Te Debo Una Canción - Ismael Serrano

Te debo una canción

Que hable de mujeres con piel de quinoto

Del frío manantial

Que lava las arrugas de tu rostro

De hombres que maldicen

Y salvan del incendio tu retrato

Con voz de caracola

Gritan tu nombre en los acantilados

Te debo una canción

Para desalambrar cada mañana

Para quitar la sal

Del llanto del color de tu pijama

Para cuando camines

Al borde de la vida cada lunes

Te desate las alas

Si el metro no se detiene en tu nube

Te debo una canción

Pero esta madrugada sin ventanas

La usura del raptor de mi futuro

El muro gris que cerca tu jardín

En fin, no me dejan soñar

Te debo una canción

Pero la dulce absenta del olvido

Ladridos de noche y televisados

El muro helado que cerca tu jardín

En fin, quizá los telediarios

No me dejan pensar, ya ves, en melodías

Pero yo estoy en ello, te juro que no se me olvida

Te debo una canción

Que limpie el rostro sucio de las hadas

Que encuentras en la calle

En lámparas de oro encarceladas

Que hable de los libros

Que abandonaste en los bancos del parque

Que cuentan el secreto

Que mantuvo despierta a sherezade

Te debo una canción

Que aplaque la iracunda madrugada

Si rapto a tu marido

Y en cualquier bar las musas nos atrapan

Pues, si llegamos tarde

La noche nos abriga como madre

Que cuida a sus retoños

Y teme que sus niños se hagan grandes

Te debo una canción

Pero esta madrugada sin ventanas

La usura del raptor de mi futuro

El muro gris que cerca tu jardín

En fin, no me dejan soñar

Te debo una canción

Pero la dulce absenta del olvido

Ladridos de noche y televisados

El muro helado que cerca tu jardín

En fin, quizá los telediarios

No me dejan pensar, ya ves, en melodías

Pero yo estoy en ello, te juro que no se me olvida

Я винен тобі пісню

Нехай він розповідає про жінок зі шкірою кумкват

від холодної весни

Це змиє зморшки з вашого обличчя

Про чоловіків, які проклинають

І вони рятують твій портрет від вогню

З голосом раковини

Вони вигукують твоє ім’я на скелях

Я винен тобі пісню

Щоранку відключати

щоб видалити сіль

Від плачу кольору твоєї піжами

коли ти ходиш

Щопонеділка на межі життя

Я розв’язав тобі крила

Якщо метро не зупиняється на вашій хмарі

Я винен тобі пісню

Але сьогодні вранці без вікон

Лихварство хижака мого майбутнього

Сіра стіна, яка оточує ваш сад

У всякому разі, вони не дають мені мріяти

Я винен тобі пісню

Але солодкий абсент забуття

Гавкаючи вночі і по телевізору

Замерзла стіна, яка оточує ваш сад

У всякому разі, можливо, новини

Не дають мені думати, бачте, мелодіями

Але я на цьому, клянусь, що не забуду

Я винен тобі пісню

Нехай він витре феям брудне обличчя

що ти знайдеш на вулиці

В ув'язнених золотих лампадах

говорити про книги

Те, що ви покинули на лавках в парку

хто розповість секрет

Це не давало Шехерезаді спати

Я винен тобі пісню

Щоб заспокоїти гнівний світанок

Якщо я викраду твого чоловіка

І в будь-якому барі нас ловлять музи

Ну, якщо ми запізнимося

Ніч приховує нас, як мати

який піклується про своє потомство

І він боїться, що його діти виростуть

Я винен тобі пісню

Але сьогодні вранці без вікон

Лихварство хижака мого майбутнього

Сіра стіна, яка оточує ваш сад

У всякому разі, вони не дають мені мріяти

Я винен тобі пісню

Але солодкий абсент забуття

Гавкаючи вночі і по телевізору

Замерзла стіна, яка оточує ваш сад

У всякому разі, можливо, новини

Не дають мені думати, бачте, мелодіями

Але я на цьому, клянусь, що не забуду