Hija De Lilith - Ismael Serrano

No te trajo a este mundo

La costilla de un hombre

No dio vida a tu barro

El aliento de dioses

Tú has nacido del vientre

De una mujer despierta

Que navega en el tiempo

Dando a luz primaveras

La manzana mordiste

No me diste a probar

Abriendo tu camino

Cual torrente ancestral

No eres ángel celeste

Sumiso o redentor

Ni el diablo que arrastra

Al fuego al pecador

No vas a llorar conmigo

Ni elevarte a las alturas

No soy tu media naranja

Eres fruta entera y madura

Eres la duda que quema

Olor a tierra mojada

Tras la lluvia que trajo el verano

En el que ardió mi atalaya

No quieres mi luz ni mi consuelo

Eres la herida encarnada

Hija de artemisa y de lilith

Quizá regreses al alba

Tú no esperas mi regreso

Tejiendo tristes sudarios

No he de buscar detrás de mí

Pues yo camino a tu lado

Eres la luna radiante

A la que aúllan los lobos

La que mecen las mareas

La que veneran los locos

No vas a llorar conmigo

Ni elevarte a las alturas

No soy tu media naranja

Eres fruta entera y madura

Eres la duda que quema

Olor a tierra mojada

Tras la lluvia que trajo el verano

En el que ardió mi atalaya

No quieres mi luz ni mi consuelo

Eres la herida encarnada

Hija de artemisa y de lilith

Quizá regreses al alba

No vas a llorar conmigo

No soy tu media naranja

Eres la duda que quema

Quizá regreses al alba

Hija de artemisa y de lilith

Quizá regreses al alba

Він не привів тебе в цей світ

Ребро людини

Не оживив твою грязь

Подих богів

ти народився з утроби

Жінки, що прокинулася

що орієнтується в часі

народжуючи весни

яблуко, яке ти кусав

ти не дав мені спроби

відкриваючи вам шлях

який древній потік

Ти не небесний ангел

Підпорядкований або викупитель

Навіть не диявол, що тягне

До вогню грішнику

ти не будеш плакати зі мною

Ані підніматися на висоту

Я не твоя краща половина

Ви цілий і стиглий плід

Ти сумнів, що горить

Запах вологого ґрунту

Після дощу, що принесло літо

В якому згоріла моя сторожова вежа

Ти не хочеш мого світла чи моєї розради

Ти – вросла рана

Дочка Артеміди і Ліліт

Може, ти повернешся на світанку

Ти не чекай мого повернення

плетуть сумні савани

Мені не потрібно дивитися позаду

Ну, я йду поруч з тобою

ти сяючий місяць

На що виють вовки

Той, який гойдали припливи

Той, якому поклоняються божевільні

ти не будеш плакати зі мною

Ані підніматися на висоту

Я не твоя краща половина

Ви цілий і стиглий плід

Ти сумнів, що горить

Запах вологого ґрунту

Після дощу, що принесло літо

В якому згоріла моя сторожова вежа

Ти не хочеш мого світла чи моєї розради

Ти – вросла рана

Дочка Артеміди і Ліліт

Може, ти повернешся на світанку

ти не будеш плакати зі мною

Я не твоя краща половина

Ти сумнів, що горить

Може, ти повернешся на світанку

Дочка Артеміди і Ліліт

Може, ти повернешся на світанку