Я стану - Hann

Припев:

И я стану ветром, чтоб тебя касаться хоть иногда.

Лучом рассвета, приду к тебе, пока ты будешь спать.

Я стану проливным дождем, напишу письмо на твоем окне:

«Пускай мы больше не вдвоем.

Я не забуду о тебе…»

Зажгла сердце пожаром.

Скучал, звонил, будто сам не свой.

Сразу, с первого взгляда был очарован тобой.

Улыбкой околдовала.

Свел с ума нежный поцелуй.

Но, ты пропала с моих радаров, обещая подарить весну.

Не стали мы ближе в расстоянии к любви,

Но тебя я увижу судьбе вопреки!

Припев:

И я стану ветром, чтоб тебя касаться хоть иногда.

Лучом рассвета, приду к тебе, пока ты будешь спать.

Я стану проливным дождем, напишу письмо на твоем окне:

«Пускай мы больше не вдвоем.

Я не забуду о тебе…»

Время ты находила, даже если не было его.

Счастливая приходила на встречу со мной.

Верил каждому слову, что достанем вместе до небес;

Но у тебя, как на зло мне — мимолетный интерес.

Не стали мы ближе в расстоянии к любви,

Но тебя я увижу судьбе вопреки!

Припев:

И я стану ветром, чтоб тебя касаться хоть иногда.

Лучом рассвета, приду к тебе, пока ты будешь спать.

Я стану проливным дождем, напишу письмо на твоем окне:

«Пускай мы больше не вдвоем.

Я не забуду о тебе…»

О тебе…

О тебе…

Не забуду о тебе…

О тебе…

О тебе…

Приспів:

І я стану вітром, щоб тебе торкатися хоч іноді.

Променем світанку, прийду до тебе, поки ти спатимеш.

Я стану проливним дощем, напишу листа на твоєму вікні:

«Нехай ми більше не вдвох.

Я не забуду про тебе ... »

Запалила серце пожежею.

Сумував, дзвонив, ніби сам не свій.

Відразу, з першого погляду був зачарований тобою.

Посмішкою зачарувала.

Звів з розуму ніжний поцілунок.

Але ти пропала з моїх радарів, обіцяючи подарувати весну.

Не стали ми ближче в відстані до любові,

Але тебе я побачу долі всупереч!

Приспів:

І я стану вітром, щоб тебе торкатися хоч іноді.

Променем світанку, прийду до тебе, поки ти спатимеш.

Я стану проливним дощем, напишу листа на твоєму вікні:

«Нехай ми більше не вдвох.

Я не забуду про тебе ... »

Час ти знаходила, навіть якщо не було його.

Щаслива приходила на зустріч зі мною.

Вірив кожному слову, що дістанемо разом до небес;

Але у тебе, як на зло мені — швидкоплинний інтерес.

Не стали ми ближче в відстані до любові,

Але тебе я побачу долі всупереч!

Приспів:

І я стану вітром, щоб тебе торкатися хоч іноді.

Променем світанку, прийду до тебе, поки ти спатимеш.

Я стану проливним дощем, напишу листа на твоєму вікні:

«Нехай ми більше не вдвох.

Я не забуду про тебе ... »

Про тебе…

Про тебе…

Не забуду про тебе…

Про тебе…

Про тебе…