Как ты посмела - Hann

Припев:

Как ты посмела, как ты посмела

В платье белом-белом-белом,

Цвета мела-мела-мела

Кружить не со мной?

Эта боль — мужская, за нее не стыдно.

Мы болью за счастье платим без сдачи.

Ты спросишь меня: «Что же слез не видно?»

Отвечу я сухо: «Мужчины не плачут.»

Я бы боролся, если было б за что —

Терять уж нечего, потерявшим себя.

С тобою бы я против мира пошел,

Но целым миром не пойду против тебя.

Припев:

Как ты посмела, как ты посмела

В платье белом-белом-белом,

Цвета мела-мела-мела

Кружить не со мной?

Тебя влекли дворцы и богатства,

Но в этом царстве не те коронованы.

А я терпеть не могу панибратства —

Пустые слова не смогу тем более.

Ты молишься Богу, но кто же твой Бог?

Ты крестишься славой, клянешься деньгами.

Ты будешь просить Его, чтобы Он тебе помог,

Но в чем твоя вера, если рушишь ты храмы?

Припев:

Как ты посмела, как ты посмела

В платье белом-белом-белом,

Цвета мела-мела-мела

Кружить не со мной;

И стать мне чужой?

Приспів:

Як ти посміла, як ти посміла

У сукні білому-білому-білому,

Кольори крейди-крейди

Кружити не зі мною?

Цей біль - чоловічий, за неї не соромно.

Ми за щастя платимо без здачі.

Ти запитаєш мене: «Що сліз не видно?»

Відповім я сухо: «Чоловіки не плачуть.»

Я би боровся, якщо було б за що —

Втрачати вже нічого, що втратив себе.

З тобою би я проти світу пішов,

Але цілим світом не піду проти тебе.

Приспів:

Як ти посміла, як ти посміла

У сукні білому-білому-білому,

Кольори крейди-крейди

Кружити не зі мною?

Тебе вабили палаци і багатства,

Але в цьому царстві не ті короновані.

А я терпіти не можу панібратства —

Порожні слова не зможу тим більше.

Ти молишся Богові, але хто твій Бог?

Ти хрестишся славою, клянешся грошима.

Ти просиш Його, щоб Він допоміг,

Але в чому твоя віра, якщо руйнуєш ти храми?

Приспів:

Як ти посміла, як ти посміла

У сукні білому-білому-білому,

Кольори крейди-крейди

Кружити не зі мною;

І стати мені чужою?